З 1 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному ЗАВЕРШУЄ АКЦІЮ «Сувенір на згадку»!
Відтепер відвідувачі Музею НЕ ОТРИМУВАТИМУТЬ БЕЗКОШТОВНО
буклети та свистунці!
Дякуємо, що й надалі залишаєтеся разом з нами!
Музей продовжує стрімко розвиватися, тож сподіваємося на нові, не менш захоплюючі зустрічі!

«Магія вогню надихає, зачаровує і манить»

вкл. 15 березня 2012. Опубліковано в Садиба Олександри Селюченко

   Чи доводилося вам грітися біля багаття? Іноді, довго спостерігаючи, як горить вогонь, починаєш відчувати, як він дихає. Вогонь ніби жива істота, що має величезну силу. І не кожна людина зможе її  приборкати.

   Саме вогонь поєднав два древні мистецтва: гончарство й ковальство. Нині рідко зустрінеш людей, які займаються цим древнім ремеслом. Більшість наших сучасників не дуже полюбляють працювати руками. Проте збереглися ще фахівці, які не лише шанують ремесло своїх предків, а й постійно розвивають прадавні традиції та навички.

   29 червня 2011 року учасники Національного ковальського фестивалю «ВакулаФЕСТ–ХХІ», який проходив у рамках ІІІ Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «ЗДВИГ-2011», зустрілися на території Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко з гончарем Олександром Шкурпелою під час випалювання глиняних виробів у горні Олександри Федорівни. Саме в цей день Олександр «приборкував вогонь», адже від нього залежав результат випалювання.

  Майстрам цих двох древніх професій було про що поговорити…{jcomments on}

Світлана Панасюк,

молодший науковий співробітник

Меморіального музею-садиби

гончарки Олександри Селюченко

Замовити екскурсію