Трипілля чекає на Вас в Опішному!

вкл. Четвер, 02 листопада 2017, 14:13. Опубліковано в Новини

МАС-МЕДІЙНИЙ конкурс

вкл. Четвер, 02 листопада 2017, 09:31. Опубліковано в Новини

«Золота подорож» – від Дніпра до Опішного

вкл. Середа, 01 листопада 2017, 15:49. Опубліковано в Відео

Слова пам’яті та скорботи від Наталки Кормелюк (Вашингтон, США)

вкл. Середа, 01 листопада 2017, 08:34. Опубліковано в Новини

«Прийміть мої співчуття. Вічная пам'ять Миколі Гавриловичу. Дуже сумно, що відходять у вічність наші Батьки, досвідчені майстри. Залишили по собі запрацьовану ниву. Дух Їхній довго буде на місцях Заповіту і ширитиметься, але для родини і друзів, співпрацівників Микола Гаврилович незаступний. Під час цієї поїздки ми не побачились. Я зрозуміла, що Він прихворів, уже тоді. Отже, пам'ятаю Пана Миколу як людину в пізніх 50-х – молодим та енергійним гончарем. У листопаді 1989-го року пізно увечері я приїхала в Опішню і вже відразу познайомилася з Паном Миколою. Як учора, бачу Пана Миколу при своєму столі, в себе вдома. Вони ліпили малу фігуру з глини і розповідали про своїх батьків і запрошували з ними зустрітися наступного дня. Пан Микола розповідав за свою працю як гончар. Говорив, що поряд робочих завдань на заводі, любив ліпити вдома по-своєму. Розказував, що завод перестає працювати. Познайомив із Юрком Миколайовичем, який наступного дня зробив мені малу екскурсію по Опішні. В нас були одні гончарні теми: за працю гончарів у минулому, за тих, які на той час дальше працювали, за гончарне навчання, яке вже тоді провадилося в ПТУ. Молода дівчина Галина, племінниця Анатолія Корнелюка з Черкас, на той час вчилась на такій програмі в Опішні. Ми саме приїхали її відвідувати. Хоч це був листопад, але вже лежав потужний сніг і стояв міцний мороз. Микола Гаврилович нас вітав, як рідних. Розказував, як потрібно побачити Опішнянську колекцію гончарних робіт, які на той час вже оберігались як фонди малого музею в будинку, який сьогодні містить Музей ім. В. Кричевського. Було відчутно вже тоді, що Пан Микола був один з рушійних сил у положенню того фундаменту, на якому сьогодні стоїть Музей-заповідник. Він довго буде Батьком того, що основане. Коли міцні відходять, дітям і внукам приходиться нести те, що несли Батьки. Можливо, що на початку моторошно і важко йти дальше самому, але коли добре придивитись, поруч сліди того, тої особи, яка була з нами. Їхній дух разом зі слідами все-таки залишається з нами. А кожна окрема робота Пана Миколи – це ж молитва з їхніх рук до рук майбутніх.
Будьте надальше міцними! Царство небесне, і нехай земля буде легкою! Вічная пам'ять!

З пошаною,
Наталка».

20 років гончаротворчих традицій: Колегіум мистецтв святкує ювілей

вкл. Вівторок, 31 жовтня 2017, 16:37. Опубліковано в Новини

Фасад цієї незвичайної школи прикрашають перші твори першокласників – дитячі долоньки на глиняних пластах в образі квітів і пташок, метеликів і навіть сонечок. Так маленькі учні карбують свою посвяту у світ творчості на щорічному Святі художника. Схожу традицію мають і випускники: лиш їхні глиняні панно, мов спогад про шкільні роки, – ознака причетності до формування унікальної освітньої установи – Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського, що 2017 року зустріла своє 20-ліття.

До 90-річчя вченого Леоніда Сморжа

вкл. Вівторок, 31 жовтня 2017, 11:10. Опубліковано в Новини

У листопаді минають 90-ті роковини від дня народження філософа й керамолога, доктора філософських наук, професора Леоніда Сморжа...

Більше: selyuchenko-potters.gov.ua

20-ліття плекання мистецької юні

вкл. Понеділок, 30 жовтня 2017, 14:46. Опубліковано в Відео

Шлях Маестро у світлі навічної пам’яті

вкл. Середа, 25 жовтня 2017, 16:55. Опубліковано в Новини

Сьогодні, 25 жовтня 2017 року, на 87-му році життя, відійшов у засвіти один з корифеїв опішненського гончарства – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького Микола Пошивайло.
Усе життя – з любов’ю й самовідданістю – майстер віддав Глині. Вона вела його шляхом чесної праці, щирості, людяності й добра. Гончарські традиції славетного роду зростили в руках Талант, що прославив ім’я майстра й ремесло його прадідів у світах. Творча спадщина Миколи Пошивайла стала своєрідною енциклопедією народних технік роботи з матеріалом, прийомів декорування виробів, підтвердженням необмежених виражальних можливостей народної кераміки.
…Він до останніх днів не полишав своєї праці – щоранку поспішав до Музею гончарства, аби передати свої вміння гостям Опішного. Він не лише навчав творчості – більше, ділився жаром своєї безмежної любові до Глини.

Нині Опішне втратило одного з великих дивотворців…
Колективи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України глибоко сумують з приводу цієї непоправної втрати. Спочинок Миколи Гавриловича – незагоєна рана для великої гончарської родини, скорбота для української мистецької спільноти за світлою, життєлюбною людиною великої душі й чуйного серця.
…Стихло Життя Майстра, спинився гончарний круг, схолола сіра грудочка в натруджених руках... Зійшла Зоря світлої навічної пам’яті…

Далеко за відстанню, але так близько за покликом серця...

вкл. Четвер, 19 жовтня 2017, 13:49. Опубліковано в Відео

Сьогоднішній туманний день у Музеї своїми щирістю, теплом, враженнями й неповторними емоціями розвіяли гості з сонячної Одеси.

Світлана Семенова, заслужений працівник культури СРСР, учасник ХVI літньої олімпіади (Мельбурн, Австралія, 1956 Любов Трофименко та Наталя Трофимова (Одеса)

free counters