вкл. Четвер, 11 вересня 2014, 15:37. Опубліковано в Поточні статті

 

     У черговому номері газети «Вісті» (№35 від 29 серпня 2014 року) та на сторінках інтернет-сайту новин «Полтащина» з’явилися дві публікації про одну і ту ж подію – «Прийшов Тарас до Абазівки...» і «До Дня Незалежності України в Абазівці відкрили пам’ятник Шевченку». У них іде мова про те, що цього знаменного для українців року – 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка – в День Незалежності України жителі Абазівки дочекалися й у себе «приходу» Кобзаря: 24 серпня відбулося відкриття пам’ятника титанові української народу. Теплими словами відзначено й організаторів, і благодійників, і учасників урочистого зібрання. Однак про самого автора Шевченкового погруддя – Юрка Пошивайла – згадано кількома словами. Про цю людину варто сказати набагато більше...

вкл. Середа, 09 липня 2014, 11:25. Опубліковано в Поточні статті

    Цього року вся Україна урочисто відзначала 200-ліття з дня народження видатного українського поета, письменника, художника, громадського й політичного діяча, фольклориста, етнографа Тараса Григоровича Шевченка. З цього приводу в країні прокотилася перша й найбільша хвиля пошанування Кобзаря. Оскільки творчість Тараса Шевченка досі є актуальною, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному продовжив ці заходи влаштуванням окремої виставки, створеної зусиллями видатних українських художників-керамістів. Так у Музеї мистецької родини Кричевських відбулася Церемонія офіційного відкриття виставки гончарської шевченкіани та творів лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка – Івана Білика, Михайла Китриша, Василя Омеляненка, Петра Печорного.

вкл. П'ятниця, 13 червня 2014, 10:22. Опубліковано в Поточні статті

 

 

    Архів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному нещодавно поповнився світлинами 1970–1980 років, які передав музею житель Опішного Володимир Редчук. Фото мають історичну цінність, адже на них зафіксовано видатних майстрів Опішного й перших співробітників музею. На значній частині фото працівники заводу «Художній керамік» і їх виробничі будні. Унікальними є і фільми, відзняті ще за життя Явдохи Данилівни й Гаврила Ничипоровича Пошивайлів – зачинателів музейної справи в Опішному. Нині ці фільми можна переглянути в Меморіальному музеї-садибі родини Пошивайлів.

вкл. Понеділок, 26 травня 2014, 08:11. Опубліковано в Поточні статті

   

 

 

    27 травня 2014 року виповнюється 84 роки Миколі Гавриловичу Пошивайлу – славетному опішненському гончареві, заслуженому майстру народної творчості України, лауреату Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького, члена Національної спілки художників України й Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

 

 

Більше: http://poshyvailo-potters.gov.ua/news/83

вкл. Середа, 30 квітня 2014, 10:08. Опубліковано в Поточні статті

   Цього року минає 15 річниця від дня відкриття Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів. Мало хто знає, що натхненником та ініціатором створення Музею гончарства в Опішному  була саме Явдоха Данилівна Пошивайло. Вона вболівала за  збереження скарбів, розуміючи важливість створення музею для нащадків, – за підтримки онука Олеся Пошивайла почала створювати приватний музей. Приречені на забуття вишивані рушники, народні картини, старовинні ікони, глиняні вироби кінця ХІХ – початку ХХ століття вона розмістила у власній оселі поряд з творчими роботами свого чоловіка – потомственного гончаря Гаврила Ничипоровича Пошивайла. Таким чином їй вдалося зберегти багато перлин народного мистецтва полтавського краю. На початку 1970-х  років Явдоха Пошивайло відкрила приватний музей кераміки для загалу. Першими його відвідувачами були сусіди, колеги по роботі в заводі «Художній керамік», учні гуртка «Сонячний круг». Пізніше районне й обласне керівництво почало привозити сюди  делегації, в  тому числі й чужоземні.

 

Більше: http://poshyvailo-potters.gov.ua/news/81

 

вкл. Понеділок, 14 квітня 2014, 13:09. Опубліковано в Поточні статті

   

 

    Меморіальний музей-садибу філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа було відкрито 1 липня 2009 року. Колекція, що налічує тисячу п‘ятсот п‘ять творів гончарного мистецтва, живопису, української вишивки, писанкарства, нині  експонується в невеликому сільському будинку, де свого часу зростав майбутній учений. Будівля, зведена на початку 1930-х років, має незвичайну історію. 

 

Більше:  http://smorzh.opishne-museum.org.ua/news/99

вкл. Понеділок, 25 листопада 2013, 09:12. Опубліковано в Поточні статті

   

   Леонід Сморж був настільки залюблений у світ кераміки, що навіть спробував себе в ролі гончаря. Починаючи з 1969 року, ліпив у заводі «Художній керамік», у гостинах – у Гаврила Ничипоровича й Явдохи Данилівни Пошивайлів, а також – удома. Його творчий доробок становлять 80 гончарних виробів, серед яких – декоративні скульптури, попільниці, підставки під олівці, кухлі, свічники тощо. Можливо, тому що сам майстер народився в Диканьці, темою його творів стали герої гоголівських оповідань. Це, зокрема, чорти, Солоха, Вій, козак Пацюк, Одарка, Карась та інші.

   Гончарні вироби, створені власними руками, Леонід Сморж подарував Національному музею-заповіднику українського гончарства. Усі бажаючі мають змогу побачити їх під час екскурсії в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

 

 

Більше...

вкл. Четвер, 14 листопада 2013, 09:22. Опубліковано в Поточні статті

 

(До дня народження Леоніда Сморжа)

   Збиральницька діяльність філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа тривала більше ніж півстоліття. За цей час він зібрав найбільшу в Україні приватну колекцію опішненської кераміки (1505 експонатів). Зберігалась вона в київській квартирі вченого. Всі шафи, полиці, підвіконня в кімнатах були заповнені виробами з глини. Неперевершені твори народного мистецтва дивували гостей Леоніда Опанасовича довершеною формою та витонченою опішненською мальовкою.

 

 

Більше...

 

вкл. Понеділок, 10 грудня 2012, 11:01. Опубліковано в Поточні статті

Леонід Сморж. Опішне, Полтавщина. 2004. Національний музей-заповідник українського гончарства. Національний архів українського гончарства.
Фото Олеся Пошивайла

   

 

Якщо Ви приїхали до Опішного подивитися на дивовижну сонцесяйну  кераміку, то, відвідавши всі визначні місця гончарської столиці, обов‘язково поверніть на схід, до Ворскли. Незабаром з Млинянської гори Ви побачите «маленьку Швейцарію» – село Міські Млини, що з незапам‘ятних часів виникло на перевозі  як передмістя Опішного, де багаті городяни тримали свої водяні млини та мали великі земельні угіддя. Колись тут стояв маєток банкіра й мецената Григорія Рубінштейна, храм Василія Великого, збудований у класичному козацькому стилі, та інші унікальних споруди, а нині розташувався Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішнянської кераміки Леоніда Сморжа.

вкл. Вівторок, 27 грудня 2011, 21:41. Опубліковано в Поточні статті

Автор невідомий. Кахля. Глина, ангоби, полива, формування, ліплення, мальовка, 5х20,9х18,7 см. Глинськ, Сумщина. 1920-ті роки. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, КН-6568/К-6195.
Фото Тараса Пошивайла
Автор невідомий. Кахля. Глина, ангоби, поливи, формування, ліплення, мальовка, 6,5х24,7х14,7 см. Косів, Івано-Франківщина. ІІ половина ХІХ століття. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, КН-4098/К-3690.
 Фото Тараса Пошивайла

      Здавна окрасою й оберегом кожної української хати була піч.«Піч — наче мати рідна», «Піч у хаті — те саме, що вівтар у церкві»,— казали вдавнину.Тому до неї було трепетне ставлення, її завжди тримали в чистоті, намагалися прикрасити.

      Піч часто білили, оздоблювалидекоративноюмальовкою,обличковували кахлями – спеціальною глиняною плиткою із загнутими краями (румпа). Дозволити собі прикрасити піч кахлями могли тільки заможні господарі, оскільки замовлена робота була дорогою у виконанні. Такі печі для господині були дуже зручними в догляді (не потрібно білити, поновлювати малюнок): протер ганчіркою кахлі – і вони знову, як нові. Кахлі слугували не тільки декоративною оздобою, а й підвищували тепловіддачу печі, що економило господарям значну кількість палива.

      Перші кахлі  на території сучасної України з’явилися в другій половині ХІV століття, а з ХV – набули сучасної форми. У цей час і до початку ХVІ століття кахлі виготовляли теракотовими (не вкритими поливою). З другої половини ХVІ століття почали робити кахлі, вкриті різнокольоровими  поливами. Виготовленням виробів займалися гончарі-кахельники.

      Період найбільшого піднесення українського кахлярства припадає на  другу половину ХVІІІ–ХІХ століття.  У цей час утвердилися й провідні кахлярські регіони України: Чернігівщина, Полтавщина, Гуцульщина й Покуття.

      У фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному представлено кахлі переважно другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Є вироби гончарів-кахельників Полтавщини, Сумщини, Чернігівщини, Тернопільщини, Чернівеччини, Львівщини, Івано-Франківщини. Серед них є теракотові й полив’яні, рельєфні й гладкі, декоровані геометричним і рослинним орнаментами, сюжетними мотивами.

      Поповнилася колекція кахель і завдяки збиральницькій діяльності керамолога Юрія Лащука. Він передав Музею-заповіднику колекцію фрагментів і кахель, зібраних в Івано-Франківщині.

      Запрошуємо всіх, хто цікавиться традиційною творчістю українського народу, його гончарною спадщиною загалом і кахлярством зокрема, до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Ми маємо чим вас здивувати! {jcomments on}

Пилип Явдак. Кахля лицьова. Глина, ангоби, полива, формування, ліплення, мальовка, 6,3х20,8х16,3 см. Лазьки, Полтавщина. 1885. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, КН-299/К-315.
Фото Тараса Пошивайла
Автор невідомий. Кахля лицьова. Глина, полива, формування, тиснення, ліплення, 4,6х20,5х20,6 см. Опішне, Полтавщина. 1915–1916. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, КН-16061/К-15235.
Фото Тараса Пошивайла

 

Екскурсовод, здобувач Інституту керамології – 

відділення Інституту народознавства НАН України

Лариса Гавриш

вкл. Понеділок, 31 січня 2011, 21:28. Опубліковано в Поточні статті

  - говорить скульптор, художник-кераміст, онук одного з фундаторів Української академії мистецтв, академіка Василя Григоровича Кричевського – Василь Васильович Лінде-Кричевський зі США, який відвідав гончарне осердя України – Опішне. Вже кілька років поспіль нащадок видатного архітектора підтримує дружні стосунки з Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному, на запрошення якого й прибув до Гончарної столиці як почесний гість мистецького форуму, що саме проходив у Музеї-заповіднику.

1 2

Замовити екскурсію