Гончарство Опішного

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

Ідучи вулицями рідного селища, я раніше не звертала увагу на маленького сивого дідуся, який ходить потихеньку зі своїм товаришем-велосипедом. Та цього разу щось спонукало мене глянути на нього. Ось він зупинився біля ялинки, подивився вгору, поліз у кишеню свого старенького, але охайного пальто, щось витяг і кинув на землю. Трішки відійшовши, повернувся назад і посміхнувся. А там зграйка горобців почала збирати щойно кинуте зерно – б’ються і сперечаються за «ласий шматок».

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

     2015 рік став ювілейним для опішненської майстрині іграшки  Параски Єлисеївни Яценко (у дівоцтві Гриб). У її родині та й в усьому оточенні було чимало тих, кого доля пов’язала з гончарством. Дід Гнат Гладиревський, батько Єлисей Гриб, свекор Лука Яценко, чоловік Микола Яценко – всі вони були гончарями, мати Феодосія – майстринею іграшки і малювальницею, свекруха Марія теж в юності малювала.

. Опубліковано в Гончарство Опішного

   

    Здавна глиняні свистунці були для дітей однією із найкращих забав. У наш час уже не граються такими іграшками, проте в Музеї гончарства в Опішному всі відвідувачі мають нагоду познайомитися із забавками своїх предків. До того ж, не тільки переглянути колекцію глиняних іграшок в експозиції, а й отримати їх у подарунок!

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

   

   З середини 1960-х років і майже до останнього дня свого життя доктор філософських наук, професор Леонід Сморж (1927–2009) займався збирацькою діяльністю. Його колекція опішненської кераміки вважалася найбільшою й найцікавішою в Україні з-поміж приватних. У травні – червні 2009 року вчений, перед відходом у вічність, передав її Національному музею-заповіднику українського гончарства в Опішному. Так у його структурі з’явився ще один підрозділ – Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

     

     Задорожний Іван Андрійович (26.11.1890 – 29.06.1967) – гончар. Жив і працював у Опішному на кутку «Яремівка».

  Його батько Андрій Гнатович Задорожний теж був гончарем, він  виготовляв простий побутовий посуд невеликого розміру й неширокого асортименту.

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

 

  Микола Гаврилович Пошивайло (27.05.1930) – відомий опішнянський гончар, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького, член Національної спілки художників України й Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

 

Більше: poshyvailo-potters.gov.ua/news/105

. Опубліковано в Гончарство Опішного

«На канікулах, після закінчення 8-го класу, пішли ми з друзями ловити раків на ставок біля І цеху колишнього Керамічного заводу. І тоді зайшли у творчу лабораторію подивитися, як воно ліплять. І з того часу мені вже стало не до рибалки. Захотілося навчитися робити своїми руками хоч щось подібне на те, що я побачив. Мій батько попросив директора заводу «Художній керамік» Івана Петровича Леженіна влаштувати мене учнем до кого-небудь з майстрів.

Більше: selyuchenko-potters.gov.ua/news/108

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

 

   До нашого часу дійшло небагато творів давнього українського малярства. У колекції Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів експонується декілька картин невідомих народних художників, виконаних на полотні, фанері, склі.

 

 

Більше: http://poshyvailo-potters.gov.ua/news/96

. Опубліковано в Гончарство Опішного

 

    31 жовтня 2014 року відійшов у засвіти один із талановитих самобутніх опішненських майстрів – Володимир Васильович Нікітченко, гончар-скульптор, член Національної спілки художників України, заслужений майстер народної творчості України. Глина його надихала все життя, вона й забрала майстра на вічний спокій...

free counters