. Опубліковано в Поточні статті

   Починаючи з 1997 року Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному проводив Всеукраїнські (2000–2001 – Національні) гончарні симпозіуми монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України», до участі в яких щороку запрошувалися провідні художники-керамісти України. 2001 року на пропозицію прийняти участь відгукнулась провідний художник Будянського фаянсового заводу (Харківщина) Лариса Антонова.

Лариса Антонова. Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла. Лариса Антонова. Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла.

   З першого ж погляду було зрозуміло, що це добра й щира людина. Вона трохи ніяковіла від нових знайомств, але, коли мова заходила про улюблену справу, її очі випромінювали захоплення й величезне бажання творити...

   

«Дама з міста». Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.

    Скульптурна композиція автора «Дама з міста» отримала першу премію в номінації «Гомеричний сміх». У багатьох відвідувачів музею ця робота викликає щирий сміх. Адже дама цілком упевнена, що її ніхто не бачить, та цікаві сусіди, покинувши всі свої справи, підглядають за нею з обох сторін.

   Характерною рисою творчості Лариси Антонової є «читабельність». ЇЇ персонажі часто передбачувані, але це не позбавляє їх привабливості.

«Єднання і гармонія». Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.

       Ось кіт під стільцем, на якому стоїть глечик зі сметаною. Назва цієї роботи «Єднання і гармонія» наштовхує на думку, що його очікування не марні.

       Картини із глини (панно), за задумом організаторів симпозіуму, мали бути своєрідною візиткою художників.

Панно. Опішне. 2001. Фото Тараса Пошивайла.

    Ларисине панно – це карта Полтавщини, на якій видно, що «найбільше» місто Полтавської області – Опішне. Внизу роботи промовистий підпис «Усі дороги ведуть до Опішного».

   Творчий шлях Лариси Іллівни ще двічі повертав її до Опішного. Вона учасник ІV і VІНТЕРСимпозіумів (2013, 2014).

«Космос Василя Кричевського». Опішне. 2013. Фото Тараса Пошивайла. 

    Створена 2013 року композиція «Космос Василя Кричевського», на думку автора, була невдалою. У роботі «Другий художник» вогонь «розфарбував» усе темними кольорами.

«Чарівний горщик». Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла.

Лариса Антонова отримала заохочувальну премію «За шокуюче творче бачення» від директора Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України Олеся Пошивайла. 

   2014 року її робота «Чарівний горщик» отримала заохочувальну премію «За шокуюче творче вирішення». У творі «Звіряче ігнорування» проглядається повсякденна ситуація – зверхність, з якою дивиться кіт на собаку, інколи притаманна й людям.

  Художник у своїх роботах відображає власне бачення світу, по-доброму підсміюючись над недоліками і труднощами життя, інколи наділяє своїх персонажів власними рисами і характером. Навіть невелика частина робіт Лариси Антонової,  яка знаходиться на зберіганні в Музеї, дає уяву про творчість автора і презентує її не тільки як талановитого художника, але й як людину, яка з оптимізмом  і любов’ю ставиться до життя.

Панно «Чемодан – Вокзал – Опішне!». Опішне. 2014. Фото Тараса Пошивайла.

PS  Пані Лариса мешкає в місті Харків і нині не займається творчістю, оскільки в неї немає  художньої майстерні. Було б добре, якби знайшовся меценат, державний чи приватний заклад, зацікавлений у створенні гончарного гуртка або студії. Кращого керівника годі було б і шукати…{jcomments on}

Екскурсовод Національного

                                                                                                                   музею-заповідника українського

                                                                                                                   гончарства в Опішному

 Ірина Чирка 

 
 
 
 
 
 
 
 

 

free counters