. Опубліковано в Поточні статті

В експозиції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному представлено колекцію фаянсових мисок, частину яких виготовлено на території Польщі. Характерною їх особливістю є біле тло, прикрашене рослинним орнаментом, що поєднує багатопелюсткові квіти марганцевого, блакитного, синього, жовтого кольорів та зелене листя. Мальовку виконано кольоровими емалями. Виготовлено ці миски наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття на фаянсових фабриках у місті Влоцлавек Куявсько-Поморського воєводства.

Першу фабрику з виготовлення фаянсового посуду в цьому місті було засновано 1873 року. Її власниками були Зигмунт Куффельд, Давид Чаманський, Ізідор Шрейєр та Бернард Боас. Складалася вона з кількох будівель, в яких містилося новітнє для того часу обладнання, необхідне для виробництва фаянсового посуду. Упродовж 1882–1939 років власники неодноразово змінювалися, та найбільшого розквіту вона здобула за Якуба Тейхфельда і Людовіка Астерблума [1]. За їх правління на клеймах посуду цього заводу було зображено орла з розправленими крилами, ініціали T&A, написи «WŁOCŁAWEK», «PROGRES» [2].

Фаянсова миска. Фаянсова фабрика Леопольда Чаманського. Влоцлавек, Польща. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

Фаянсова фабрика Леопольда Чаманського (1888–1939) конкурувала з найбільшою фаянсовою фабрикою Влоцлавека: мальовка й форма посуду була дуже схожою, відрізнити його можна було лише за торговою маркою. Клейма на їхніх денцях містили зображення двоголового орла, який тримає кулю з ініціалами W.F.F., та написи «CZAMANSKI», «WŁOCŁAWEK».

Фаянсова миска. Фаянсова фабрика Якуба Тейхфельда і Людовіка Астерблума. Влоцлавек, Польща. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

У роки Другої світової війни фабрики працювали на окупаційний режим, потім їх націоналізували й створили завод № 1 «Влоцлавське об’єднане підприємство столової кераміки». У 1990-х роках фабрику закрили, проте з 2002 року вона відновила свою діяльність. Її власником стала Єва Сзановска. Основою асортименту фабрики був і залишається столовий і кухонний фаянсовий посуд [3].

Фаянсові миски. Влоцлавек, Польща. Кінець ХІХ – початок ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства

Відвідайте Музей гончарства, щоб на власні очі побачити «фаянсову» історію  Влоцлавека.

Література:

  1. Maselniczka z Włocławka [Електронний ресурс] // Muzeum Etnograficzcne w Krakowie moje muzem, museum o mnie : [сайт]. – Режим доступу : http://etnomuzeum.eu/zbiory/-352
  2. Sygnatury_porcelany - Sygnatury Włocławek [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.theoldstuff.com/pl/sygnatury-porcelany/category/68-sygnatury-wloclawek
  3. Historia [Електронний ресурс] // Fabryka Fajansu Włocławek : [сайт]. – Режим доступу : http://www.fajans.com.pl/o-firmie /historia/
Віта Матвієнко,
екскурсовод ІІ категорії 
Національного музею-заповідника 
українського гончарства в Опішному
Замовити екскурсію