З 1 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному ЗАВЕРШУЄ АКЦІЮ «Сувенір на згадку»!
Відтепер відвідувачі Музею НЕ ОТРИМУВАТИМУТЬ БЕЗКОШТОВНО
буклети та свистунці!
Дякуємо, що й надалі залишаєтеся разом з нами!
Музей продовжує стрімко розвиватися, тож сподіваємося на нові, не менш захоплюючі зустрічі!

  Відділ фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному здійснює науковий опис та інвентаризацію гончарних виробів та творів інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, що надходять до музею завдяки археологічним розкопкам та керамологічним експедиціям до всіх областей України. Ведеться робота з виявлення музейних предметів, що потребують реставрації, постійно проводяться заходи, що забезпечують збереження експонатів.

Валентина Кульбака 

завідувач наукового відділу фондової роботи

Тетяна Солов’ян 

зберігач фондів І-ї категорії Наукового відділу фондової роботи

Ольга Хлівна 

зберігач фондів наукового Наукового відділу фондової роботи

Оксана Канівець 

зберігач фондів наукового відділу фондової роботи

Декоративно-ужитковий посуд з різних гончарних осередків України
з фондів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

Автор невідомий. Миска (фрагмент). Коломия, Івано-Франківщина. Перша чверть ХХ століття Автор невідомий. Миска (фрагмент). Косів, Івано-Франківщина. Кінець ХІХ – початок ХХ століття Автор невідомий. Миска (фрагмент). Пистинь, Івано-Франківщина. Перша третина ХХ століття Автор невідомий. Миска. Головківка (?), Черкащина. Перша чверть ХХ століття Автор невідомий. Тиква. Опішне, Полтавщина. Перша третина ХХ століття Автор невідомий. Глечик «перепієць». Полтавщина (Опішне?). Середина ХІХ століття Автор невідомий. Глечик. Опішне, Полтавщина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Барило. Опішне, Полтавщина. Кінець ХІХ століття Автор невідомий. Носатка. Опішне, Полтавщина. ХІХ століття Автор невідомий. Банка з покришкою. Опішне, Полтавщина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Ринка з покришкою (супник). Опішне, Полтавщина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Тиква. Опішне, Полтавщина. Початок ХХ століття Омелян Герасименко. Гусятниця. Малі Будища, Полтавщина. 1920-ті роки Автор невідомий. Тиквастий глечик. Поставмуки, Полтавщина. 1930-ті – 1940-ві роки Автор невідомий. Тиква. Опішне, Полтавщина. 1900-ті – 1910-ті роки Тимофій Гармаш. Пасківник. Котельва, Полтавщина. Початок ХХ століття Григорій Орленко. Зооморфна посудина «Баранчик». Глухів, Сумщина. 1926 Самійло Семенченко. Пасківник «сирний». Межиріч, Сумщина. 1985 Автор невідомий. Писанка. Глинськ, Сумщина. 1902. Автор невідомий. Горщик. Бубнівка, Вінниччина. 1948. Автор невідомий. Миска (фрагмент). Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Банька. Бар, Вінниччина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Банька. Бар, Вінниччина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Миска (фрагмент). Бар, Вінниччина. 1910-ті – 1920-ті роки Михайло Галас. Горщик. Вільхівка, Закарпаття. 1960-ті роки Автор невідомий. Двійнята з покришкою. Сокиряни (?), Вінниччина. Перша половина ХХ століття Степан Дяків. Сопілка. Голгоче, Тернопільщина. 1992 Афон Герасименко. Близнята. Бубнівка, Вінниччина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Миска. Товсте, Тернопільщина. Перша третина ХХ століття Микола Марченко. Дзбанок. Кременець, Тернопільщина. Початок ХХ століття Автор невідомий. Кахля лицьова. Косів, Івано-Франківщина. Середина ХІХ століття Іван Баранюк. Миска. Косів, Івано-Франківщина. Середина ХІХ століття Автор невідомий. Миска. Косів, Івано-Франківщина. Середина ХХ століття Автор невідомий. Миска (фрагмент). Гнилець, Черкащина. Середина ХХ століття Автор невідомий. Миска. Головківка, Черкащина. 1950-ті – 1960-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Головківка, Черкащина. 1950-ті – 1960-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска. Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска. Рахни-Лісові, Вінниччина. 1920-ті – 1930-ті роки Автор невідомий. Миска. Бар, Вінниччина. 1910-ті – 1920-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Бар, Вінниччина. 1910-ті – 1920-ті роки Автор невідомий. Миска (фрагмент). Бар, Вінниччина. 1910-ті – 1920-ті роки


 

вкл. Вівторок, 10 грудня 2013, 08:48.

Роботи заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького,
 
члена Національної спілки художників України й Національної спілки майстрів народного мистецтва України
 
Миколи Гавриловича Пошивайла
 

вкл. Вівторок, 10 грудня 2013, 08:35.

Частина гончарної спадщини Макарового Яру з фондової колекції Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному зібрана під час польових експедицій співробітниками музею-заповідника та Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України у 2002 та 2007 роках.

вкл. Субота, 10 грудня 2011, 10:21.

Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному 
з розкопок 1989–1993 років на території Полтавщини, Дніпропетровщини та Вінниччини

вкл. П'ятниця, 23 вересня 2011, 14:25.

Ольга Шиян. Пташка-свистунець. Глина, ліплення, ритування, проколювання, 7,7х5,6х4 см. Одеса. 1996. Фото Тараса Пошивайла Ольга Шиян. Звір-свистунець. Глина, ліплення, ритування, проколювання, 8х6х3 см. Одеса. 1996. Фото Тараса Пошивайла Ольга Шиян. Баранчик-свистунець. Глина, ліплення, ритування, проколювання, 9,5х4,4х3,3 см. Одеса. 1996. Фото Тараса Пошивайла Ольга Шиян. Собака-свистунець. Глина, ліплення, ритування, проколювання, 9,6х4,1х5,8 см. Одеса. 1996. Фото Тараса Пошивайла Ольга Шиян. Бариня. Глина, ліплення, ритування, 9,4х3,5х3,5 см. Одеса. 1996. Фото Тараса Пошивайла

   Під час «Здигу-2011» до Опішного приїздило чимало гостей та учасників. Серед них — одеська художниця-керамістка, викладач Одеського художнього училища імені Митрофана Грекова Олена Жернова. Вона передала Національному музею-заповіднику українського гончарства унікальну міні-колекцію, яку складають 16 предметів — глиняна іграшка відомої майстрині, за походженням із Опішного,  згодом — мешканки Одеси Ольги Шиян (1914—2000).

     Ольга Шиян — майстер традиційної глиняної скульптури малих форм, член Національної спілки художників України. Майстерності ліплення навчалася з дитинства в батька. 1935 року її було запрошено у Цвітну, що в Кіровоградщині, де вона налагодила виробництво іграшки.  1940 року Ольга Шиян переїхала до Одеси, де працювала в художньому училищі та продовжувала займатися керамікою. Виготовляла тварин, свистунці, що нерідко об’єднувалися в сюжетні композиції. На початку 1960-х років її твори почали експонуватися на республіканських і всесоюзних виставках народного мистецтва. Нині роботи Ольги Шиян є експонатами багатьох музеїв України.

      Співробітники Відділу фондової роботи Національного музею-заповідника українського гончарства щиро вдячні  Олені Жерновій за подарунок з Одеси.{jcomments on}

 

вкл. П'ятниця, 23 вересня 2011, 14:11.

Автор невідомий. Сукня. Івано-Франківщина. Середина  ХХ століття.  Лляне полотно, нитки, вишивка гладдю,  103,5х70,5 см. Роботу після виставки Стефанія Гвоздевич подарувала Національному  музею-заповіднику  українського гончарства.

    Цього року фондові колекції Національного музею-заповідника українського гончарства поповнилися новими експонатами відомого українського керамолога, етнолога й музеолога Катерини Матейко, яка протягом 40-х — 80-х років ХХ століття здійснила активну пошукову діяльність у західних областях України. Впродовж багатьох років Катерина Іванівна Матейко, працюючи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові займалася вивченням, збиранням, дослідженням, колекціонуванням народних гончарних виробів, одягу, вишивки, плетіння, в’язання, ткання.  Дев’ять речей до фондів передала  учениця й подруга Катерини Матейко  етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, львів’янка Стефанія Гвоздевич.  

    Саме Стефанія Миколаївна  представила на широкий загал частину особистих речей та архівних документів Катерини Матейко, які експонувалися на керамологічній виставці «Гуцульська й Покутська кераміка в зібранні Національного музею-заповідника українського гончарства».  У рамках цієї виставки було представлено унікальні матеріали  Катерини Матейко під назвою «Катерина Матейко (1910-1995): життя і творчість на світлинах і в архівних документах».

  Національний музей-заповідник українського гончарства висловлює свою вдячність за надзвичайно щедрий дарунок, який став невід’ємною частиною фондових колекцій. 

Замовити екскурсію