Гончарська Книгозбірня України

Увага! Увага! Увага! Запрошуємо всіх долучитися до дивовижного світу гончарства! З 21 до 26 серпня 2018 року Національний музей-заповідник українського гончарства працює до 19.00 години. До зустрічі в Опішному!

Фонди Гончарської книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2012. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства.

Гончарська книгозбірня України – всеукраїнська спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства – один з підрозділів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Головними завданнями Книгозбірні є комплектування фондів і популяризація видань з проблем гончарства та іншої літератури, що сприяє відродженню історичної самосвідомості, традицій українського народу, національної культури, розбудові української державності, розкриттю досягнень української й світової культури.

Гончарська книгозбірня України почала формуватися за ініціативою директора Музею гончарства в Опішному Олеся Пошивайла на початку 1987 року. Основою фонду на початку її діяльності стали книги, якими поділилися чимало бібліотек: Національна парламентська бібліотека України, Державна історична бібліотека України, Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського, Харківська обласна універсальна наукова бібліотека, Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника, Зіньківська центральна районна бібліотека, а також бібліотеки Росії: Державна публічна історична бібліотека, Державна бібліотека імені В. І. Леніна, Бібліотека академії наук у Санкт-Петербурзі, Публічна бібліотека імені Михайла Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі, Республіканська наукова бібліотека Кабардино-Балкарії.

Також для Книгозбірні дарували книги музеї: Еверсонський музей мистецтв (США), Російський етнографічний музей у Санкт-Петербурзі (Російська Федерація), Європейський керамічний центр (Нідерланди) та багато інших.

Паралельно з формуванням фондів створювався довідково-бібліографічний апарат.
Формується унікальна тематична картотека «Гончарство», що допомагає орієнтуватися в усьому багатстві фонду Книгозбірні. Вона містить бібліографічні записи про статті з книг, збірників, брошур, журналів, газет і складається з двох частин: гончарство України і гончарство інших країн.

Нині Гончарська книгозбірня України має найбільшу в Україні збірку літератури з проблем українського та світового гончарства. Її фонди становлять близько 100 000 одиниць збереження. Багато видань, особливо іноземних, неможливо знайти в будь-якій іншій бібліотеці нашої держави. Література закуповується, дарується авторами, науковими установами, надходить через книгообмін, у тому числі міжнародний.
Багата колекція літератури з історії, археології, мистецтва, традиційних ремесел та промислів, музеєзнавства. Представлено в Книгозбірні також твори з питань філософії, релігії, літературознавства, публіцистики, твори класиків української й світової літератури, мемуарні видання. Наукову цінність становить довідковий фонд, який містить понад 1000 томів довідкової літератури: різні довідники, колекція українських, російських та іноземних словників, частина літератури іноземними мовами.

Книгозбірня комплектується періодичними «гончарськими» виданнями України, Росії, США, Великобританії, Нідерландів. Історичну та наукову цінність мають серійні видання другої половини ХІХ – початку ХХ століття, серед яких: «Живая старина», «Киевская старина», «Университетские известия», «Голос минувшего», «Записки Императорской Академии наук», «Известия Императорской Археологической комиссии», «Археологический сборник», «Археологические известия и заметки», «Известия Императорского Русского географического общества», «Известия Общества преподавателей географических искусств», «Етнографічний збірник», «Этнографическое обозрение», «Літературно-науковий вісник», «Хроніка Наукового товариства імені Тараса Шевченка», «Україна» та багато інших.

Значний інтерес для фахівців становлять комплекти зарубіжних журналів: «Стекло и керамика», «Огнеупоры и техническая керамика» (Росія); «Ceramic Arts & Crafts», «Ceramics Monthly» (США); «Ceramic Review», «Studio Pottery», «CPA News» (Великобританія); «Ceramique et du verre», «La Cérаmique Moderne» (Франція); «Faenzа» (Італія); «Keramik Magazin» (Німеччина); «Keramika», «Keramiek», «Newsletter Departament of Pottery Technology», «Newsletter Westcountry Potters Association» (Нідерланди); «Pottery in Australia» (Австралія), «Butlletí Informatiu de Cerámica», «Cerâmica» (Іспанія); «Cerâmicas» (Португалія); «Kerameiki techni» (Греція) та інші.

Збагатили фонди Книгозбірні надходження видань зарубіжної україніки з різних країн світу. Серед них – твори Докії Гуменної, Олега Ольжича, Івана Багряного, Марії Дейко, Юрія Клена, Наталії Полонської-Василенко й багатьох інших. Понад дві тисячі примірників книг, альманахів, вісників, журналів складає ця збірка. Донька Гната Хоткевича Ганна Хоткевич (Франція) подарувала п’ятитомну англомовну «Encyclopedia of Ukraine».

Інтер’єр Сектору інформації Гончарської книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2012. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, Національний архів українського гончарства.

Гордістю Книгозбірні є особисті бібліотечки унікальних книг відомих керамологів: Катерини Матейко, Юрія Лащука, Василя Гудака, Олеся Пошивайла, Отара Мчедлова-Петросяна, художників-керамістів Володимира Онищенка, Надії і Валерія Протор’євих, славетного українського дослідника, гончаря Пантелеймона Мусієнка та художниці-керамістки Ніни Федорової, відомого українського мистецтвознавця Олександра Тищенка, відомого українського скульптора Лідії Трегубової, народних майстрів-гончарів Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Михайла Китриша, відомого поета, культуролога Петра Ротача, Валеріана та Раїси Павленків, філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа та багатьох інших. Окрасою цих бібліотечок є книги з дарчими підписами.

Серед наповнення книжково-журнального фонду – ксерокопії дореволюційних та сучасних видань, оригінали яких відсутні в Книгозбірні. Він налічує близько 600 одиниць збереження.
Також зібрано фонд ксерокопій статей про гончарство, зокрема публікацій з періодичних видань, починаючи з 1936 року, який налічує понад 1000 одиниць збереження.

Провідним напрямком у діяльності Гончарської книгозбірні України, окрім комплектування фондів, керамологічної картотеки «Гончарство», є підготовка Національного наукового щорічника «Бібліографія українського гончарства», який охоплює публікації про українське гончарство, кераміку, керамологію. Тематичне спрямування матеріалів – від археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання до найрізноманітніших проблем технічної кераміки. До реєстру включено книги, брошури, журнали, буклети, статті, повідомлення, що надійшли до Гончарської книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства.

Книгозбірня має доступ до мережі Інтернет. На сайті музею подано публікації, фото про тематичні виставки.
Книгозбірню свого часу відвідали Президенти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко, Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Павлюк, Міністри культури і мистецтв України Юрій Богуцький, Василь Вовкун, Євген Нищук, Віце-прем’єр міністри України Микола Жулинський та Іван Курас, доктори мистецтвознавства, професори Григорій Логвин та Олександр Федорук, мистецтвознавці Олена Клименко, Юрій Лащук, Віталій Ханко, Людмила Міляєва, поети й письменники Микола Вінграновський, Олесь Бердник, Антоніна Листопад, Олексій Дмитренко, Петро Осадчук, Петро Засенко, Євген Дудар, Надія Данилевська та Микола Ткач, Катерина Мотрич, Петро Ротач, Микола Кагарлицький, Лесь Танюк, журналіст і літературний критик Віталій Абліцов та багато інших.

Забезпечуючи збереження й активне використання знань, накопичених у процесі вивчення одного з найдавніших ремесел людства, Гончарська книгозбірня України постає науково-дослідним та інформаційним центром з проблем українського й світового гончарства, сприяє зростанню інтелектуального й морального потенціалу суспільства.

Завідувач Гончарської книгозбірні України,
Галина Панасюк

Співробітники Гончарської книгозбірні України (зліва направо): Тетяна Хрипун, Галина Панасюк, Оксана Андрушенко, Ольга Карунна – у Гончарській книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2012. Фото Тараса Пошивайла.

вкл. Вівторок, 09 серпня 2011, 10:52.

     

вкл. П'ятниця, 25 березня 2011, 22:08.

Заслужені майстри народної творчості України Валерій Семенович та Надія Юхимівна Протор’єви. З журналу: Україна. –1979. – №31. – С.4 обкладинки.

    У березні виповнилося б 85 років від дня народження української мисткині, заслуженого майстра народної творчості України Надії Протор’євої.
Стати художником Надія мріяла ще з дитинства, тонко відчувала красу. В 1945 році вона вступила до Київського училища прикладного мистецтва (на відділ кераміки). Там і зустрілася з Валерієм Протор’євим, який, демобілізувавшись з армії, теж прагнув здобути художню освіту. Відтоді Протор’єви йшли по життєвому шляху пліч-о-пліч.
     Після закінчення навчання працювали на Васильківському майоліковому заводі. Їм виділили невеличкий куточок, так звану творчу лабораторію. І вже через два роки молоді мистці подали на художню раду перші досконалі твори. За своє життя Протор’єви створили багато майолікових творів: скульптури малих форм, сувенірні та подарункові набори. Їхні гончарні вироби впродовж кількох десятиліть гідно репрезентували художньо довершену, новаторську васильківську кераміку.

вкл. Понеділок, 28 лютого 2011, 21:20.

1. Андрушенко О. Універсальний лікувальний засіб // Голос Зіньківщини. – 1998. – №70. – 2 вересня. – С.3.
2. Андрушенко О. Універсальний лікувальний засіб // Полтавська думка. – 1998. – №44. – 30 жовтня. – С.8.
3. Андрушенко Оксана. Глина – природний бальзам // Зоря Полтавщини. – Полтава, 2003. – №28-29. – 21 лютого. – С.11.
4. Аскоченский А. Алюминио-железистый глей (Тимофеевская глина) как новое лекарство против застарелого ревматизма, хронических накожных сыпей и других болезней. – Верхнеднепровск, 1886. – 134 с.
5. Аскоченский А. Заключительное слово о врачебном действии алюминио-железистого глея (глина г.Тимофеева) во всех хронических и частию в острых болезнях. – Верхнеднепровск: тип. Н.Я.Губермана, 1889. – 279 с.
6. Аскоченский А. Прибавление к монографии об алюминио-железистом глее или глине г.Тимофеева. – Верхнеднепровск, 1887. – 134 с.
7. Аскоченский А.И. Алюминио-железистый глей (глина г.Тимофеева) irgilla Aluminio-perruginosa Tіmofeevi) как новое лекарство против застарелого ревматизма, хронических накожных сыпей и других болезней / 2-е изд. – Верхнеднепровск: тип. Н.Я.Губермана, 1888. – 136 с.
8. Бернадский М. Алюминио-железистый глей (Тимофеевский глей) как новое лечебное средство при застарелом ревматизме, туберкулезе легких и гортани… – К., 1910. – 143 с.
9. Бернадский М. Алюминио-железистый глей (Тимофеевский глей) как новое лечебное средство: Наблюдения доктора Аскоченского, дополненные собственными наблюдениями доктором М.Бернадским. – К., 1910. – 143 с.
10. Біла глина: Від Арістотеля до сьогодні // Урядовий кур’єр. – 1994. – №75. – 17 травня. – с.8.

вкл. Понеділок, 07 лютого 2011, 18:16.

   Іван Архипович Білик – старійшина опішнянських майстрів гончарної справи. Протягом усього життя створив безліч різноманітного орнаментованого посуду, декоративних тарелів, ваз з наліпним орнаментом, куманців, зооморфних скульптур, заклавши стильові основи нової художньої школи опішнянської фігуративної кераміки. Стихія мистця – леви, барани, бики, коники. Майстер ліпив кожну фігуру з вигадкою, вкладаючи в образ своє розуміння краси, довершеності. Його роботи експонувалися на багатьох вітчизняних і міжнародних виставках, починаючи від 1949 року.
   Твори Івана Білика зберігаються в Державному музеї народного та ужиткового мистецтва, Музеї етнографії та художнього промислу НАН України, Полтавському краєзнавчому та Полтавському художньому музеях, музеї-заповіднику імені Миколи Гоголя, Лубенській галереї образотворчого мистецтва, Музеї етнографії в Санкт-Петербурзі, Національному музеї -заповіднику українського гончарства в Опішному.
   Вшановуючи пам’ять відомого майстра гончарної справи, в Гончарській Книгозбірні України була організована виставка публікацій, присвячена 100-річчю від дня народження славетного гончаря, заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреата Премії імені Данила Щербаківського Івана Білика (1910–1999).

вкл. Четвер, 27 січня 2011, 21:22.

    Гончарську Книгозбірню України засновано 1987 року як республіканську спеціалізовану бібліотеку з проблем гончарства України та інших країн з метою поширення знань та популяризації книг, періодичних видань у галузях гончарства й керамології.
     Загальна кількість одиниць збереження фондової збірки налічує близько 100 тисяч. Найповніше в ній представлено керамологічну літературу українською, російською, німецькою, англійською та іншими мовами. Окрім того, Гончарська Книгозбірня України має літературу з історії, археології, мистецтва, традиційних ремесел і промислів, музеєзнавства, філософії, релігії, літературознавства, а також довідково-енциклопедичні видання.
    У фондах бібліотеки зберігаються колекції книг видатних українських керамологів:

вкл. Четвер, 23 вересня 2010, 14:51.

Етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Стефанія Гвоздевич та Ростислав Будзан – онук Катерини Матейко – біля світлини українського керамолога, етнолога, музеолога Катерини Матейко. 30.06.2010. Опішне, Полтавщина. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Книга – це вікова мудрість людства, яка допомагає збагнути красу і велич рідного слова, пробуджує любов до рідного краю, відкриває нові імена. Вона – джерело і скарбниця знань. Тож невипадково бібліотека є храмом мудрості, що виконує важливу духовну місію, залишаючись дзеркалом і пам’яттю народу, держави, центром їхньої духовності. Це одне з найвагоміших надбань цивілізації.
Гончарська Книгозбірня України – республіканська спеціалізована бібліотека, де впродовж багатьох років формується унікальна колекція літератури з проблем гончарства України та інших країн, науково-дослідний та інформаційний центр Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Своєю діяльністю Книгозбірня сприяє збереженню й популяризації унікальної гончарної спадщини українства. Її фонди налічують близько 100 тисяч одиниць зберігання. Це справжня скарбниця для науковців, студентів, дослідників гончарства, керамологів.
Одним з аспектів діяльності Гончарської Книгозбірні України є зберігання особистих бібліотек відомих дослідників гончарства, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів, зокрема Юрія Лащука, Василя Гудака, Олександра Тищенка, Олеся Пошивайла, Петра Ротача, Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Володимира Онищенка, Лідії Трегубової, Леоніда Сморжа та інших.
2006 року, за сприяння етнографа Стефанії Гвоздевич, фонди нашої Книгозбірні поповнилися унікальною бібліотекою Катерини Матейко, відомої дослідниці гончарства, керамолога, етнографа, яка здійснювала активну пошукову діяльність у західних областях України протягом 40-х – 80-х років ХХ століття. Предметом її досліджень були також основні галузі господарства населення Бойківщини, Гуцульщини, Полісся. Впродовж багатьох років Катерина Матейко, працюючи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові, займалася збиранням, дослідженням, колекціонуванням народних скарбів: гончарних виробів, одягу, вишивки, плетіння, в’язання, тканин.

вкл. П'ятниця, 30 квітня 2010, 08:55.

1. Бібліографія українського гончарства. 2004: Національний науковий щорічник /За редакцією доктора історичних наук Олеся Пошивайла. – Опішне: Українське Народознавство, 2007. – Вип.6. – 248 с.
2. Брыжик Т.Г. Рассказы о глиняной игрушке. – Старый Оскол: ИПК «Кириллица», 2007. – 356 с.
3. Василь Шостопалець і кераміка Соколя: Альбом. – Львів: Інститут народознавства НАН України, Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2007. – 136 с.
4. Воробйова І.А. Чарівний світ народного мистецтва: Опішнянський розпис. – Харків: ПП «АН ГРО ПЛЮС», 2007. – 11 с.
5. Дубицкая Н.Н. Производство керамической посуды населением Припятского Полесья в эпоху железа и раннего средневековья. – Минск: Белорусская наука, 2007. – 180 с.
6. Експериментальна майстерня: творчий осередок до 100-річчя Ніни Федорової. – К.: Музей українського народного декоративного мистецтва, 2007. – 20 с.
7. Журавлев Д.В., Быковская Н.В., Желтикова А.Л. Светильники VІ – первой половины ІІІ в. до н.э. – К.: Мистецтво, 2007. – Т.1. – 208 с.
8. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ – першої половини ХХ століть. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 544 с.
9. Істоміна Г.В. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ–ХХ століть (типологія, стилістика, художні особливості): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 20 с.
10. Львівська Національна академія мистецтв: Кафедра художньої кераміки. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 32 с.
11. Кам’яна доба України: До 70-річчя В.М.Гладиліна. – К.: Шлях, 2007. – Вип.10. – 268 с.
12. Керамика: стиль и мода. – 2007. – №1, 2, 3, 4.
13. Марки фарфора, фаянса, майолики: русские и иностранные: Пособие для любителей и коллекционеров. – М.: Издательство В.Шевчук, 2007. – 216 с.
14. Міжнародний молодіжний симпозіум «Міні-кераміка»: Комплект листівок. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 20 лист.
15. Міщанин В.Д. Гончарство Північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ–ХХ століття): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 20 с.
16. Ольга и Олег Татаринцевы. – М.: Сварог и К, 2007. – 104 с.
17. Ольга Рапай: Альбом. – К.: Дух і літера, 2007. – 96 с.
18. Поверин Александр. Гончарное дело: Энциклопедия. – Москва: АСТ-ПРЕСС, 2007. – 168 с.
19. Пошивайло Олесь. Українська академічна керамологія ХХІ сторіччя. Теорія, історія, сучасний ужинок, майбутній поступ. Книга 1 (2001–2005). – Опішне: Українське Народознавство, 2007. – 776 с.
20. П’ятий Всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарства мистецтва «Чигирин-2007». – К.: Народні джерела, 2007. – 62 с.
21. Сингатулин Р.А. Введение в палеофонографию. – Саратов: Научная книга, 2007. – 136 с.
22. Сингатулин Р.А. Практическая палеофонография: Технологии и результаты применения. – Саратов: Приволжское книжное издательство, 2007. – 96 с.
23. Тарас Левків: Кераміка, графіка, інтарсія. – Львів: Б/в, 2007. – 128 с.
24. Титаренко В. Миски Поділля. – К.: Народні джерела, 2007. – 152 с.
25. Школьна О.В. Творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті становлення української школи художників фарфору (перша половина ХХ століття): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 19 с.
26. Штанкіна І.В. Чернігівські кахлі кінця ХVІ – початку ХХ століть (ґенеза, типологія, художньо-стилістичні особливості): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 19 с.
27. Щербань А. Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України VІІ – початку ІІІ століття до н.е. (за глиняними виробами). – К.: Молодь, 2007. – 256 с.
28. Journal of the Ceramic Society of Japan (Журнал Керамічного товариства Японії, Японія). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
29. Ceramic Review (Керамічний огляд, Великобританія). – 2007. – №223, 224.
30. Ceramics Japan (Кераміка Японії, Японія). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
31. Neue Keramik (Сучасна кераміка, Німеччина). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6.

 

вкл. П'ятниця, 09 квітня 2010, 17:43.

   Бібліографія українського гончарства – національний науковий щорічник, який постає унікальним бібліографічним явищем в українських гуманітарних науках. Видається він з 2000 року, пройшов державну реєстрацію, отримав міжнародний ідентифікаційний номер (ISSN), штрих-код; розповсюджується вроздріб і у формі книгообміну. Досі побачили світ сім випусків; підготовлено до друку восьмий випуск. У кожному з них співробітники Керамологічної бібліотеки України Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Гончарської Книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному щорічно анотують близько 500 публікацій в Україні з різноманітних проблем українського гончарства, кераміки, керамології. Ступінь повноти реєстрації публікацій визначається їхньою наявністю в Гончарській Книгозбірні України або в Національному архіві українського гончарства в Опішному. Упродовж 2001–2010 років було реферовано близько 7 тисяч книг, статей і повідомлень у них. Тематичне спрямування матеріалів – археологія, історія, етнографія, мистецтво і технологія гончарства, технічна кераміка. До реєстру включаються книги, брошури, періодика, буклети та інші поліграфічні видання, пов’язані з проблематикою щорічника. У випусках подаються огляди нових надходжень керамологічної літератури, рецензії на книги, бібліографічні списки, присвячені творчому шляху видатних українських гончарів, керамологів, народних майстрів: Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Юрія Лащука, Пантелеймона Мусієнка, Олександра Тищенка, Надії та Валерія Протор’євих, Миколи Вакуленка, Лідії Орел, Отара Мчедлова-Петросяна, Олександра Бобринського, Миколи Пошивайла, Василя Омеляненка. Бібліографічні описи колекційних книг та видань з розділу «Гончарська Книгозбірня України щиросердно дякує своїм добродійникам» подаються з факсиміле виявлених на них автографів авторів (власників).
Усі бібліографічні позиції щорічника мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Всі матеріали систематизовано в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами публікацій. Для зручності користування бібліографічна частина має іменний та географічний покажчики, також подано перелік використаних періодики і видань, що продовжуються.
«Бібліографія українського гончарства» – це своєрідний путівник у царині вітчизняного гончарства.
На жаль, поза щорічником залишився значний масив інформації, опублікованої в місцевих та інших регіональних книжкових та періодичних виданнях України, тому що деякі з них взагалі не потрапляють до міських, районних чи обласних бібліотек, не кажучи вже про національні книгозбірні.
Саме тому видавці «Бібліографії українського гончарства» звертаються до вчених-керамологів, мистців, краєзнавців, журналістів, працівників регіональних, місцевих бібліотек України з проханням інформувати Гончарську Книгозбірню України про всі відомі їм матеріали з проблем гончарства, кераміки, щоб цей доробок влився в загальнонаціональний інформаційний потік, був належно пошанований і став відомим всеукраїнському і зарубіжному колу фахівців.

 

 

{jcomments on}

вкл. Вівторок, 23 березня 2010, 23:05.

   Співробітниками Гончарської Книгозбірні України – республіканської спеціалізованої бібліотеки з проблем гончарства України та інших країн, науково-дослідного інформаційного центру Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному – на даний час опрацьовано 2260 книг з особистої бібліотеки доктора філософських наук, професора Леоніда Опанасовича Сморжа (1927–2009), яка в цілому налічує близько 3000 одиниць. У ній представлена література з різних галузей знань: історії мистецтва, традиційних ремесел та промислів, релігій, твори класиків української й світової літератури, довідкові видання. Вагоме місце в його бібліотеці займають книги з філософії, етики й естетики, педагогіки. Багато унікальних книг з автографами авторів – діячів науки, культури, літератури, мистецтва:

 

Власенко І.М. (Київ)
Власенко І.М., Зозуля І.О. Остарбайтер:
Роман. – К.: Радянський письменник, 1980. – 304 с.

 

Горбачов Дмитро (Київ)
Авангард Йогансена /Упорядник Д.Горбачов. –
Львів: Видавничий дім «Наутілус», 2007. – 200 с.; 150 іл.

 

Денисенко Михайло (Васильків, Київщина)
Дацюк Г. Благослови, душе моя, Господа... –
К.: Спадщина, 1997. – 20 с.

 

Литвак Олег (Київ)
Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. –
К.: Україна, 1997. – 167 с.

У будинку батьків Леоніда Сморжа – колекціонера опішненської кераміки – у с.Міські Млини, що на Полтавщині, створюється Меморіальний музей-садиба – структурний підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Саме тут зберігатимуться книги відомого наукового діяча.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Гончарську Книгозбірню України та ознайомитися з унікальними книгами.{jcomments on}