вкл. 23 березня 2015.

Овчаренко Людмила – керамолог, етнолог, етнопедагог, кандидат історичних наук, директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному імені Василя Кричевського», науковий співробітник Інституту керамології – відділення Інституту народознаства НАН України, заслужений працівник культури України.

Головні напрямки наукових досліджень: гончарство України; успадкування гончарних знань; традиційні методи навчання гончарству; професійна освіта в гончарстві України (кінець ХІХ – перша третина ХХ століття).

Автор понад 30 наукових праць з проблематики керамології, гончарного шкільництва, у тому числі монографії «Макарово-ярівський осередок гончарної освіти в Україні», книги «Гончарство Макарового Яру кінця ХІХ – середини ХХ ст.: Документи і матеріали (пошукач матеріалів)», які увійшли до складу трикнижжя «Гончарний здвиг Донбасу» (2008; за результатами Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» видання потрапило до числа десяти кращих видань України); монографії «Гончарство Макарового Яру (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття)» (2010).

Дипломант Національних конкурсів публікацій на теми керамології, гончарства, кераміки в Україні «КеГоКе» в номінації «Краща наукова стаття» (2007 – «Земська гончарна навчальна майстерня в селі Опішня Чернігівської губернії (1895–1898)»; 2008 – «Миргородська художньо-промислова школа імені М.Гоголя: перші роки діяльності (1896–1902)»).

Нова книга – це перше в українській керамології комплексне дослідження розвитку гончарного шкільництва в місті Кам’янець-Подільський упродовж першої третини ХХ століття. За архівними й літературними джерелами, польовими матеріалами проаналізовано передумови заснування, основні напрямки діяльності, учнівський склад, навчальні програми, технологічні аспекти опанування гончарства, етнопедагогічні засади функціонування й персоналії викладачів різночасових навчальних закладів: Кам’янець-Подільських рисувальних класів (1905–1908); Кам’янець-Подільської художньо-ремісничої навчальної майстерні (1908–1919); Кам’янець-Подільської художньо-промислової професійної школи імені Григорія Сковороди (1919–1933).

Відтворено унікальну в межах України систему комплексного формування творчого майстра, що перебачала практику у виробничих майстернях, участь в етнографічних експедиціях і фахових гуртках, видавничу, музейну й виставкову діяльність. З’ясовано визначальну роль керівників гончарних навчальних закладів в успадкуванні й передачі професійних знань (В’ячеслав Розвадовський, Микола Роот, Володимир Гагенмейстер). Вивчено трагічні сторінки історії, пов’язані зі знищенням російською окупаційною владою цього самобутнього осередку збереження, розвитку й популяризації народного мистецтва. Опубліковано унікальні архівні й керамологічні матеріали гончарних шкіл Кам’янця-Подільського.

  Хрипун Тетяна,

бібліотекар Гончарської книгозбірні України

 
 
 
 
 

 

Замовити екскурсію