Інтер’єр Гончарської Книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2010. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному Виставка книг та публікацій «Фантастичний світ Марії Примаченко (Приймаченко)» у Гончарській Книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2009. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному Фонди Гончарської Книгозбірні України. Опішне, Полтавщина. 2010. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному Читальний зал Гончарської Книгозбірні України – місце проведення наукових семінарів та конференцій. Опішне, Полтавщина. 2009. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

   Гончарська Книгозбірня України – республіканська спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства є структурним підрозділом Національного музею заповідника українського гончарства в Опішному.
На сьогодні Гончарська Книгозбірня України має найбільшу в Україні збірку літератури з проблем українського та світового гончарства. Її фонди наближаються до 100 тисяч одиниць зберігання. Щорічно вони поповнюються на 1-1,5 тисячі примірників. Література купується, дарується авторами, науковими установами, надходить через книгообмін, у тому числі, міжнародний. Комплектується періодичними «гончарськими» виданнями Росії, США, Великобританії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Іспанії, Португалії, Італії, Греції, Австралії.
   Багата колекція літератури з історії, археології, мистецтва, традиційних ремесел та промислів, музеєзнавства.
   Представлено в Книгозбірні також твори з питань філософії, релігії, літературознавства, публіцистики, твори класиків української і світової літератури, мемуарні видання. Понад 1000 томів довідкової літератури зібрано у фондах Книгозбірні: різні довідники, колекція українських, російських та іноземних словників; частина літератури – іноземними мовами.
   Історичну та наукову цінність мають серійні видання другої половини ХІХ – початку ХХ століття, серед яких: «Живая старина», «Киевская старина», «Университетские известия», «Голос минувшого», «Записки Императорской Академии наук», «Известия Императорской Археологической комиссии», «Археологический сборник», «Археологические известия и заметки», «Известия Императорского Русского географического общества», «Известия Общества преподавателей графических искусств», «Етнографічний збірник», «Этнографическое обозрение», «Літературно-науковий вісник», «Хроніка наукового товариства імені Тараса Шевченка», «Україна» та багато інших.
   До фондів періодичних видань щорічно надходять газети і журнали, більша частина яких є спеціалізованими. Значний інтерес для фахівців становлять зарубіжні журнали: «Стекло и керамика», «Огнеупоры и техническая керамика» (Російська Федерація); «Ceramic Arts & Crafts», «Ceramics Monthly» (США); «Ceramic Review», «Studio Pottery», «CPA News» (Великобританія); «Ceramique et du verre», «La Céraramique Moderne», (Франція); «Faenza» (Італія); «Keramik Magazin» (Німеччина); «Keramika», «Keramiek», «Newsletter Deparment of Pottery Technology», «Newsletter Westcountru Potters Association» (Нідерланди); «Pottery in Australia» (Австралія); «Butlletí Informatiu de Cerámica», «Cerâmica» (Іспанія); «Cerâmicas» (Португалія); «Kerameiki techni» (Греція) та інші.
   Збагатили фонди Книгозбірні надходження видань зарубіжної україніки з різних кінців світу. Серед них – твори Докії Гуменної, Олега Ольжича, Івана Багряного, Марії Дейко, Юрія Клена, Наталії Полонської-Василенко, п’ятитомна англомовна «Encyclopedia of Ukraine», подарована донькою Гната Хоткевича – п.Ганною Хоткевич (Франція), та багато інших.
   Гордістю Книгозбірні є особисті  бібліотечки унікальних книг відомих керамологів, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів – Юрія Лащука, Василя Гудака, Олександра Тищенка, Лідії Орел, Олеся Пошивайла, Петра  Ротача, Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Володимира Онищенка, Катерини Матейко, Леоніда Сморжа, Лідії Трегубової та багатьох інших.
   Книгозбірня активно популяризує літературу з українського гончарства, має дружні зв’язки з багатьма країнами; надсилає за кордон видання видавництва «Українське Народознавство» й інших, а натомість одержує літературу про гончарське ремесло.
Книгозбірню відвідують науковці, викладачі навчальних закладів, художники-керамісти, народні майстри-гончарі, студенти, учні. Співробітники Книгозбірні займаються науково-дослідницькою роботою.
   Одним з найважливіших завдань Книгозбірні є підготовка до видання фундаментального бібліографічного покажчика «Гончарство України ХVІІІ–ХХ століть». Починаючи з 2000 року, видається Національний науковий щорічник «Бібліографія українського гончарства». На даний час вийшло 7 випусків.
   Книга завжди була рушієм наукового і культурного розвитку людини, безцінним багатством людського розуму. Забезпечуючи збереження й активне використання знань, накопичених у процесі вивчення одного з найдавніших ремесел людства, Гончарська Книгозбірня України постає науково-дослідним та інформаційним центром з проблем українського і світового гончарства, сприяє зростанню інтелектуального і морального потенціалу суспільства.

 

вкл. Четвер, 27 січня 2011, 19:22.

    Гончарську Книгозбірню України засновано 1987 року як республіканську спеціалізовану бібліотеку з проблем гончарства України та інших країн з метою поширення знань та популяризації книг, періодичних видань у галузях гончарства й керамології.
     Загальна кількість одиниць збереження фондової збірки налічує близько 100 тисяч. Найповніше в ній представлено керамологічну літературу українською, російською, німецькою, англійською та іншими мовами. Окрім того, Гончарська Книгозбірня України має літературу з історії, археології, мистецтва, традиційних ремесел і промислів, музеєзнавства, філософії, релігії, літературознавства, а також довідково-енциклопедичні видання.
    У фондах бібліотеки зберігаються колекції книг видатних українських керамологів:

вкл. Четвер, 23 вересня 2010, 11:51.

Етнолог, молодший науковий співробітник Відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України Стефанія Гвоздевич та Ростислав Будзан – онук Катерини Матейко – біля світлини українського керамолога, етнолога, музеолога Катерини Матейко. 30.06.2010. Опішне, Полтавщина. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

Книга – це вікова мудрість людства, яка допомагає збагнути красу і велич рідного слова, пробуджує любов до рідного краю, відкриває нові імена. Вона – джерело і скарбниця знань. Тож невипадково бібліотека є храмом мудрості, що виконує важливу духовну місію, залишаючись дзеркалом і пам’яттю народу, держави, центром їхньої духовності. Це одне з найвагоміших надбань цивілізації.
Гончарська Книгозбірня України – республіканська спеціалізована бібліотека, де впродовж багатьох років формується унікальна колекція літератури з проблем гончарства України та інших країн, науково-дослідний та інформаційний центр Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Своєю діяльністю Книгозбірня сприяє збереженню й популяризації унікальної гончарної спадщини українства. Її фонди налічують близько 100 тисяч одиниць зберігання. Це справжня скарбниця для науковців, студентів, дослідників гончарства, керамологів.
Одним з аспектів діяльності Гончарської Книгозбірні України є зберігання особистих бібліотек відомих дослідників гончарства, народних майстрів-гончарів, художників-керамістів, зокрема Юрія Лащука, Василя Гудака, Олександра Тищенка, Олеся Пошивайла, Петра Ротача, Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Володимира Онищенка, Лідії Трегубової, Леоніда Сморжа та інших.
2006 року, за сприяння етнографа Стефанії Гвоздевич, фонди нашої Книгозбірні поповнилися унікальною бібліотекою Катерини Матейко, відомої дослідниці гончарства, керамолога, етнографа, яка здійснювала активну пошукову діяльність у західних областях України протягом 40-х – 80-х років ХХ століття. Предметом її досліджень були також основні галузі господарства населення Бойківщини, Гуцульщини, Полісся. Впродовж багатьох років Катерина Матейко, працюючи в Музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові, займалася збиранням, дослідженням, колекціонуванням народних скарбів: гончарних виробів, одягу, вишивки, плетіння, в’язання, тканин.

вкл. П'ятниця, 30 квітня 2010, 05:55.

1. Бібліографія українського гончарства. 2004: Національний науковий щорічник /За редакцією доктора історичних наук Олеся Пошивайла. – Опішне: Українське Народознавство, 2007. – Вип.6. – 248 с.
2. Брыжик Т.Г. Рассказы о глиняной игрушке. – Старый Оскол: ИПК «Кириллица», 2007. – 356 с.
3. Василь Шостопалець і кераміка Соколя: Альбом. – Львів: Інститут народознавства НАН України, Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2007. – 136 с.
4. Воробйова І.А. Чарівний світ народного мистецтва: Опішнянський розпис. – Харків: ПП «АН ГРО ПЛЮС», 2007. – 11 с.
5. Дубицкая Н.Н. Производство керамической посуды населением Припятского Полесья в эпоху железа и раннего средневековья. – Минск: Белорусская наука, 2007. – 180 с.
6. Експериментальна майстерня: творчий осередок до 100-річчя Ніни Федорової. – К.: Музей українського народного декоративного мистецтва, 2007. – 20 с.
7. Журавлев Д.В., Быковская Н.В., Желтикова А.Л. Светильники VІ – первой половины ІІІ в. до н.э. – К.: Мистецтво, 2007. – Т.1. – 208 с.
8. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ – першої половини ХХ століть. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 544 с.
9. Істоміна Г.В. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ–ХХ століть (типологія, стилістика, художні особливості): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 20 с.
10. Львівська Національна академія мистецтв: Кафедра художньої кераміки. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 32 с.
11. Кам’яна доба України: До 70-річчя В.М.Гладиліна. – К.: Шлях, 2007. – Вип.10. – 268 с.
12. Керамика: стиль и мода. – 2007. – №1, 2, 3, 4.
13. Марки фарфора, фаянса, майолики: русские и иностранные: Пособие для любителей и коллекционеров. – М.: Издательство В.Шевчук, 2007. – 216 с.
14. Міжнародний молодіжний симпозіум «Міні-кераміка»: Комплект листівок. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 20 лист.
15. Міщанин В.Д. Гончарство Північної групи малих осередків Опішненського гончарного району (друга половина ХІХ–ХХ століття): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. – 20 с.
16. Ольга и Олег Татаринцевы. – М.: Сварог и К, 2007. – 104 с.
17. Ольга Рапай: Альбом. – К.: Дух і літера, 2007. – 96 с.
18. Поверин Александр. Гончарное дело: Энциклопедия. – Москва: АСТ-ПРЕСС, 2007. – 168 с.
19. Пошивайло Олесь. Українська академічна керамологія ХХІ сторіччя. Теорія, історія, сучасний ужинок, майбутній поступ. Книга 1 (2001–2005). – Опішне: Українське Народознавство, 2007. – 776 с.
20. П’ятий Всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарства мистецтва «Чигирин-2007». – К.: Народні джерела, 2007. – 62 с.
21. Сингатулин Р.А. Введение в палеофонографию. – Саратов: Научная книга, 2007. – 136 с.
22. Сингатулин Р.А. Практическая палеофонография: Технологии и результаты применения. – Саратов: Приволжское книжное издательство, 2007. – 96 с.
23. Тарас Левків: Кераміка, графіка, інтарсія. – Львів: Б/в, 2007. – 128 с.
24. Титаренко В. Миски Поділля. – К.: Народні джерела, 2007. – 152 с.
25. Школьна О.В. Творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті становлення української школи художників фарфору (перша половина ХХ століття): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 19 с.
26. Штанкіна І.В. Чернігівські кахлі кінця ХVІ – початку ХХ століть (ґенеза, типологія, художньо-стилістичні особливості): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2007. – 19 с.
27. Щербань А. Прядіння і ткацтво у населення Лівобережного Лісостепу України VІІ – початку ІІІ століття до н.е. (за глиняними виробами). – К.: Молодь, 2007. – 256 с.
28. Journal of the Ceramic Society of Japan (Журнал Керамічного товариства Японії, Японія). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
29. Ceramic Review (Керамічний огляд, Великобританія). – 2007. – №223, 224.
30. Ceramics Japan (Кераміка Японії, Японія). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.
31. Neue Keramik (Сучасна кераміка, Німеччина). – 2007. – №1, 2, 3, 4, 5, 6.

 

вкл. П'ятниця, 09 квітня 2010, 14:43.

   Бібліографія українського гончарства – національний науковий щорічник, який постає унікальним бібліографічним явищем в українських гуманітарних науках. Видається він з 2000 року, пройшов державну реєстрацію, отримав міжнародний ідентифікаційний номер (ISSN), штрих-код; розповсюджується вроздріб і у формі книгообміну. Досі побачили світ сім випусків; підготовлено до друку восьмий випуск. У кожному з них співробітники Керамологічної бібліотеки України Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Гончарської Книгозбірні України Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному щорічно анотують близько 500 публікацій в Україні з різноманітних проблем українського гончарства, кераміки, керамології. Ступінь повноти реєстрації публікацій визначається їхньою наявністю в Гончарській Книгозбірні України або в Національному архіві українського гончарства в Опішному. Упродовж 2001–2010 років було реферовано близько 7 тисяч книг, статей і повідомлень у них. Тематичне спрямування матеріалів – археологія, історія, етнографія, мистецтво і технологія гончарства, технічна кераміка. До реєстру включаються книги, брошури, періодика, буклети та інші поліграфічні видання, пов’язані з проблематикою щорічника. У випусках подаються огляди нових надходжень керамологічної літератури, рецензії на книги, бібліографічні списки, присвячені творчому шляху видатних українських гончарів, керамологів, народних майстрів: Олександри Селюченко, Трохима Демченка, Юрія Лащука, Пантелеймона Мусієнка, Олександра Тищенка, Надії та Валерія Протор’євих, Миколи Вакуленка, Лідії Орел, Отара Мчедлова-Петросяна, Олександра Бобринського, Миколи Пошивайла, Василя Омеляненка. Бібліографічні описи колекційних книг та видань з розділу «Гончарська Книгозбірня України щиросердно дякує своїм добродійникам» подаються з факсиміле виявлених на них автографів авторів (власників).
Усі бібліографічні позиції щорічника мають анотації (за винятком тих, у яких назва публікації відображає її зміст) та суцільну нумерацію, починаючи з першого випуску. Всі матеріали систематизовано в алфавітному порядку за прізвищами авторів або назвами публікацій. Для зручності користування бібліографічна частина має іменний та географічний покажчики, також подано перелік використаних періодики і видань, що продовжуються.
«Бібліографія українського гончарства» – це своєрідний путівник у царині вітчизняного гончарства.
На жаль, поза щорічником залишився значний масив інформації, опублікованої в місцевих та інших регіональних книжкових та періодичних виданнях України, тому що деякі з них взагалі не потрапляють до міських, районних чи обласних бібліотек, не кажучи вже про національні книгозбірні.
Саме тому видавці «Бібліографії українського гончарства» звертаються до вчених-керамологів, мистців, краєзнавців, журналістів, працівників регіональних, місцевих бібліотек України з проханням інформувати Гончарську Книгозбірню України про всі відомі їм матеріали з проблем гончарства, кераміки, щоб цей доробок влився в загальнонаціональний інформаційний потік, був належно пошанований і став відомим всеукраїнському і зарубіжному колу фахівців.

 

 

вкл. Вівторок, 23 березня 2010, 21:05.

   Співробітниками Гончарської Книгозбірні України – республіканської спеціалізованої бібліотеки з проблем гончарства України та інших країн, науково-дослідного інформаційного центру Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному – на даний час опрацьовано 2260 книг з особистої бібліотеки доктора філософських наук, професора Леоніда Опанасовича Сморжа (1927–2009), яка в цілому налічує близько 3000 одиниць. У ній представлена література з різних галузей знань: історії мистецтва, традиційних ремесел та промислів, релігій, твори класиків української й світової літератури, довідкові видання. Вагоме місце в його бібліотеці займають книги з філософії, етики й естетики, педагогіки. Багато унікальних книг з автографами авторів – діячів науки, культури, літератури, мистецтва:

 

Власенко І.М. (Київ)
Власенко І.М., Зозуля І.О. Остарбайтер:
Роман. – К.: Радянський письменник, 1980. – 304 с.

 

Горбачов Дмитро (Київ)
Авангард Йогансена /Упорядник Д.Горбачов. –
Львів: Видавничий дім «Наутілус», 2007. – 200 с.; 150 іл.

 

Денисенко Михайло (Васильків, Київщина)
Дацюк Г. Благослови, душе моя, Господа... –
К.: Спадщина, 1997. – 20 с.

 

Литвак Олег (Київ)
Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. –
К.: Україна, 1997. – 167 с.

У будинку батьків Леоніда Сморжа – колекціонера опішненської кераміки – у с.Міські Млини, що на Полтавщині, створюється Меморіальний музей-садиба – структурний підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Саме тут зберігатимуться книги відомого наукового діяча.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Гончарську Книгозбірню України та ознайомитися з унікальними книгами.

free counters