З 1 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному ЗАВЕРШУЄ АКЦІЮ «Сувенір на згадку»!
Відтепер відвідувачі Музею НЕ ОТРИМУВАТИМУТЬ БЕЗКОШТОВНО
буклети та свистунці!
Дякуємо, що й надалі залишаєтеся разом з нами!
Музей продовжує стрімко розвиватися, тож сподіваємося на нові, не менш захоплюючі зустрічі!
Друк

. Опубліковано в 2009

 

27 лютого в Центрі розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному відбулося відкриття виставки відомого українського художника-кераміста, члена Національної спілки народних майстрів України та Національної спілки художників України Володимира Онищенка «Мої творіння випалюють зорі».

Володимир Онищенко народився і виріс у селі Телешівка на Київщині, неподалік Трипілля, Дибинців та Канева. З дитинства захоплювався малюванням, намагався ліпити з глини. Мрія стати художником здійснилася в 1967 році, коли він вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Його вчителями були Юрій Лащук, Андрій Бокотей, Едуард Мисько, Зіновій Флінта. Під час творчої практики Володимиру Онищенку доводилося бувати в різних гончарних осередках України, Естонії, Латвії та Литви. Він багато працював, спілкувався з народними майстрами. Вже після першого року навчання став учасником виставки молодих майстрів у Львові. Майже 30 років Володимир Онищенко пропрацював на Київському комбінаті монументального та декоративного мистецтва.

Переступивши 60-річний ювілей, майстер може з гордістю сказати, що прожиті роки були сповнені плідної і наполегливої праці. Його талант виявляється в різних видах мистецтва: вітражі, мозаїці, карбуванні, кераміці. Він був учасником 70 регіональних, республіканських, всесоюзних та міжнародних художніх виставок, 10 симпозіумів. Його твори зберігаються в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», Дирекції художніх виставок, Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному, приватних колекціях України та зарубіжжя. Художник має більше, ніж 250 публікацій у пресі.

Володимир Онищенко завжди з теплотою і сердечністю згадує своє перше знайомство з Опішним, яке відбулося під час II Всеукраїнського симпозіуму монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1998). Саме тут у його творчості вперше зазвучала тема жінки-матері, жінки – берегині домашнього вогнища. Нині художник захоплюється димленою керамікою. Беручи за основу вироблені тисячоліттями архаїчні праформи трипільської культури, мистець творить власний неповторний світ, сповнений гармонії і краси. «Ми працюємо разом уже багато років. Володимир Онищенко має власний унікальний почерк. Минуть роки, і саме за творами таких художників, як він, нащадки будуть судити про мистецтво початку XXI століття», – говорить скульптор Володимир Шолудько з Києва, який разом із ювіляром приїхав до Опішного.

«З Володимиром Онищенком ми познайомилися саме в Опішному, на симпозіумі. Мене дуже вразило вміння майстра робити з глини великі речі. Це дуже непросто. Його монументальна скульптура «Материнство» – справді прекрасний твір. Багато скульптур, які представлені на виставці, продовжують тему материнства: «Джерело», «Чаша», «Дівчина-Архаїка», «Батьківщина», «Мати», «В надії» тощо. Мені здається, художник відчуває дух часу, бо зараз «в надії» вся Україна…
З тривогою і сподіваннями ми очікуємо народження чогось нового і невідомого, – розповідає художник-кераміст Світлана Пасічна з Полтави. – Це вже третя виставка, яку в цьому році організовує Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Сьогодні столиця українського гончарства, неначе магніт, притягує до себе творчих людей. Недарма вона з давніх пір знаходилась на перехресті шляхів і, я б сказала, на перехресті людських доль, адже тут ми зустрічались і зустрічаємось знову».

Прийшли привітати ювіляра з відкриттям персональної виставки й уславлені опішненські гончарі: Микола Пошивайло, Михайло Острянин, Андрій Хлонь, майстриня Ганна Діденко, малювальниця Олександра Острянин; молоді майстри: Ніна Дубинка, Ірина Чабан, Дмитро і Любов Громові, голова Опішненського осередку Національної спілки народних майстрів України Григорій Гринь, голова Полтавського обласного осередку Національної спілки народних майстрів України Віктор Фурман, заслужений учитель України Галина Редчук, педагоги та учні Державної спеціалізованої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішні», вихователі дитячого садочка «Берізка», працівники Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному та Інституту керамології – відділення інституту народознавства НАН України.

Звертаючись до присутніх, директор Інституту керамології – відділення Інституту народознавства, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України Олесь Пошивайло сказав: «Я радію, що тут зібралися небайдужі люди, які розуміються на мистецтві. Ми останнім часом рідко зустрічаємось. Це буває тільки на симпозіумах, фестивалях, виставках. Виставка – це унікальна можливість поспілкуватися, заохотити один одного до творчості. Перед мікрофоном з'являються зовсім інші слова. Кожен хоче «виміряти» художника: якого «зросту» він у масштабах держави… Для мистця важливі саме такі події. Ця виставка наповнена 60-річними пошуками і здобутками… Споглядаючи роботи Володимира Онищенка, починаєш задумуватися над сенсом людського життя… Є у його творах ота життєва мудрість, яка примушує позбавлятися тлінного і скороминущого. Перед його скульптурами можна медитувати. Кожного разу зупиняючись перед монументальною скульптурою «Оранта» на музейному подвір'ї, уявляєш себе таким же високим і сильним. Особисто я щасливий, що знаю такого художника, як Володимир Онищенко…

Ми зобов'язані славити мистців, які несуть Україну у своєму серці, у своїй душі! Тут їхнє коріння. Вони не уявляють собі іншого життя, бо для кожного з них ця земля найрідніша, найдорожча, найкраща, і найголовніше, що родить вона таких прекрасних художників, як Володимир Онищенко!»

Ювіляр зворушено дякував усім за перші весняні квіти, за теплі слова на свою адресу. Як завжди небагатослівний, майстер більше слухав, ніж говорив. Так чи інакше сутність справжнього мистця виявляється саме в його неповторній образотворчій мові, – нею він спілкується зі Світом, нею промовляє у майбутнє. І, переступивши поріг виставкового залу, кожен зрозумів, що твори Володимира Онищенка говорять самі про себе.{jcomments on}

Замовити екскурсію