З 1 ЛИСТОПАДА 2019 РОКУ Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному ЗАВЕРШУЄ АКЦІЮ «Сувенір на згадку»!
Відтепер відвідувачі Музею НЕ ОТРИМУВАТИМУТЬ БЕЗКОШТОВНО
буклети та свистунці!
Дякуємо, що й надалі залишаєтеся разом з нами!
Музей продовжує стрімко розвиватися, тож сподіваємося на нові, не менш захоплюючі зустрічі!
Друк

. Опубліковано в 2011

   Сергій Радько. Автопортрет. Полотно, олія, дерево, 81×67,5 см. Межиріч, Черкащина. 1997. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Пейзаж №3. Полотно, олія, дерево, 54×104 см. Межиріч, Черкащина. 1998. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Натюрморт №3. Полотно, олія, дерево, 81×67,5 см. Опішне, Полтавщина. 1999. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Пейзаж №2. Полотно, олія, дерево, 73,5×105 см. Межиріч, Черкащина. 1998. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Красивий пейзаж. Полотно, олія, дерево, 97×96,5 см. Межиріч, Черкащина. 1997. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Композиція №4. Полотно, олія, дерево, 30×67,3 см. Межиріч, Черкащина. 1997. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Сніданок. Полотно, олія, дерево, 84,2×119 см. Межиріч, Черкащина. 1997. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Урок у школі. Полотно, олія, дерево, 107,5×177,5 см. Межиріч, Черкащина. 1997. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Зі шкільної фотографії. Полотно, олія, дерево, 156×218,5 см. Межиріч, Черкащина. 1998. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Пейзаж №7. Полотно, олія, дерево, 94,5×116,5 см. Межиріч, Черкащина. 1999. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Автопортрет-пейзаж. Полотно, олія, дерево, 37,8×30,3 см. Опішне, Полтавщина. 2001. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Один, два, три, чотири, п'ять – вийшов зайчик погуляти. Полотно, олія, дерево, 18×43 см. Межиріч, Черкащина. 2001. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Натюрморт з глечиком. Полотно, олія, дерево, 64,5×94,5 см. Межиріч, Черкащина. 2000-2007. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Родина. Полотно, олія, дерево, 129×95 см. Межиріч, Черкащина. 2007. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Триптих «Назустріч весні». Полотно, олія, дерево, 95,3×84,2, 96,6×76,6, 96×80,7 см. Межиріч, Черкащина. 2008. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Триптих «Назустріч весні». Полотно, олія, дерево, 95,3×84,2, 96,6×76,6, 96×80,7 см. Межиріч, Черкащина. 2008. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Триптих «Назустріч весні». Полотно, олія, дерево, 95,3×84,2, 96,6×76,6, 96×80,7 см. Межиріч, Черкащина. 2008. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Літо. Полотно, олія, дерево, 65×94,5 см. Межиріч, Черкащина. 2003. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Портрет Я. Полотно, олія, дерево, 54,7×42,8 см. Межиріч, Черкащина. 2007. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Натюрморт з тиквою. Полотно, олія, дерево, 59×46,1 см. Межиріч, Черкащина. 2000-2007. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Ваза. Глина, шамот, ліплення, ритування, теракота, 64×22 см. Опішне, Полтавщина. 2002. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Кубок з птахами. Глина, ангоби, гончарний круг, ліплення, проколювання, ритування, мальовка, теракота, 77×37,5 см. Опішне, Полтавщина. 2001. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Скульптура «Грамофон-патефон». Глина, ангоби, полива, гончарний круг, ліплення, ритування, мальовка, 68×23,5х19,5 см. Опішне, Полтавщина. 2001. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Фрагмент композиції «Родина». Глина, полива, гончарний круг, ліплення, проколювання, ритування, мальовка, лискування, 58×39 см. Опішне, Полтавщина. 2000. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла Сергій Радько. Фрагмент композиції «Родина». Глина, полива, гончарний круг, ліплення, проколювання, ритування, мальовка, лискування, 58×39 см. Опішне, Полтавщина. 2000. Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному. Фото Тараса Пошивайла

 

В Мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному відкрилась виставка творів заслуженого майстра народної творчості України, художника-кераміста Сергія Радька.


Сергій Радько як особистість є історичним явищем. Ми маємо унікального художника, який сьогодні може повсюду репрезентувати українське високопрофесійне мистецтво, основане на першоджерелах, тобто на народній художній культурі. Сергій — один з небагатьох мистців, хто дуже багато студіював у осередках народного мистецтва… Він натхненно працював, вивчаючи народні принципи образо творення. Тому й обрав традиційне мистецтво, як найдосконаліший спосіб самовираження професійного художника. Саме ця обставина і ці орієнтири витворили з нього мистця.

Олесь Пошивайло

Свобода мислення відрізняє Сергія Радька від інших... Сергій Радько має власне обличчя. Він абсолютно вільний. Він не дивиться як роблять інші. От він такий і все! Він ніби грає в примітивізм, хоча він є дуже професійним художником. Він має почуття свободи, гумору, яких не вистачає багатьом мистцям. У кераміці, скульптурі нерідко потрібно, щоб глядач посміхнувся. Перед іншими роботами треба надовго задумуватися. А тут потрібна легкість сприйняття і свобода роздумування, точно так, як сприймає все дитина. Взагалі, важко робити, як дитина, особливо ж коли робить професіонал. Але якщо вдається – то це вже ознака геніальності.

Неллі Ісупова

Сергій Радько – мандрівний художник-монументаліст, гончар і філософ, поет і кобзар... Радько, який перманентно мандрує за обрієм, увесь на виду – простий, щирий, справжній. Мало хто із сучасних художників обганяє свій час настільки, наскільки це робить Сергій Радько. Він творець, і його світ – особливий. І то вже проблема сучасника, що він іноді не має часу, іноді – можливості, а іноді – хисту зупинитися на хвилі того окремого зосередження світу, епіцентром якого є Сергій Радько. Спробуймо зробити це разом!

Він – художник. І не потребує ані критики, ані дифірамбів та оспівувань, улесливо-запопадливої неприхованої іронії, ані академічно-цинічного несприйняття. Він той кому не страшно демонструвати свою оголену душу, бо її нічим не зламаєш...

Світлом дихають його твори... Він весь на очах у всіх: простий,щирий, справжній. Він любить народне мистецтво, він любить гончарство, він любить цей світ.{jcomments on}

Тетяна Зіненко

Замовити екскурсію