. Опубліковано в Виставки 2017

   Самобутня, оригінально виразна й чуттєво натхненна – талановита художниця-керамістка Ірина Марко нині карбує окремішню стезю в сучасній українській кераміці. 28 лютого 2017 року мисткиня зустріла 50-ліття.
   Художниця-керамістка належить до потужної когорти львівських мистців. Першими сходами творчого становлення вона обрала Відділ художнього оформлення Донецького державного художнього училища (1986), потім – Відділ художньої кераміки Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1993, нині – Львівська національна академія мистецтв). Свого часу Ірина Марко працювала у творчій майстерні Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики, архівні матеріали ліквідованого підприємства досі бережуть розроблені нею ескізи форми та декору глиняних виробів. Нині мисткиня творить у власній майстерні.
З 1987 року художниця-керамістка почала експонувати роботи на всеукраїнських та міжнародних виставках. Твори Ірини Марко слугують окрасою провідних музеїв України, а також приватних колекцій України, США, Європи, Японії.
   Окрема сторінка її творчості написана в Опішному – найвідомішому гончарному осередку України. З нагоди ювілею мисткині у виставковому залі Центру розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства відкрилася виставка творів кераміки, що презентує творчий доробок Ірини Марко з музейної колекції. Експозицію формують роботи, представлені під час Національних виставок-конкурсів художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (Опішне, 2010–2013) та ІІ ІНТЕРСимпозіуму кераміки в Опішному «2011: 11х11» (Опішне, 2011).
   Авторський стиль художниці-керамістки вирізняється особливим сприйняттям навколишнього світу. Глина в її руках перетворюється на філософську матерію, у якій мисткиня втілює власні світоглядні міркування. У композиції «Серпень», що здобула ІІІ Премію «КерамПІКу в Опішному!» 2011 року, Ірина Марко майстерно поетизує художньо-виражальними можливостями глини, ангобів та кольорових полив, засвідчуючи відкритість світові – широчінь своєї душі. Посудина «Візерунки», представлена на виставці, – володар спеціального диплому «За декоративність» ІІ Національної виставки-конкурсу художньої кераміки «КерамПІК у Опішному!» (Опішне, 2010). За задумом авторки, декор форми символізує візерунки долі на долонях людини: «Тиха розмова, магія слів, сміх і шепіт, погляд, що запам’ятався на тисячу літ, – це візерунки душ. День, осяяний сонячним промінням. День, ніби закреслений смугами дощу. День, утаємничений маревом туману. День, у якому з’являється щось дуже особливе і найочікуваніше – це візерунки життя». У роботі «Гарбузова пара» мисткиня вдається до медитації – у формі, декорі, трактуванні ідеї: «Обпалена південним сонцем, спрагла земля степу виколисала гарбузову планету – жовто-помаранчеве диво. Два гарбузи, вкладені в кошик, – це, як підсумок, як крапка наприкінці твору, яким довго жив. Це, як риска, після якої лишається білий степ твого життя».
Ірина Марко належить до тих мистців, яким відкрилася таїна глинотворчості. Сягнувши «зеніту» лише в земному вимірі, вона творить своєрідні «талмуди» сприйняття Світу – на сьогодення і покоління майбутніх…

Жанна Різниченко,
інформаційна служба
Національного музею-заповідника українського гончарства

 
 
 
 
 
 
 

 

Замовити екскурсію