вкл. 26 жовтня 2018.

В історії українського народу чумацтво займає значне місце. Упродовж ХV–ХІХ століть торгово-візницьким  промислом займалися хоробрі селяни й козаки. Вони залишали домівки й їхали на південь, у Крим, по сіль. У дорозі траплялися сутички, тож необхідно було обороняти свій товар і власне життя. З давніх-давен захисницею всіх подорожуючих вважалася Божа Матір. Чумаки в молитві зверталися до Богородиці, щоб милосердна захистила й уберегла їх від усього лихого.

Пройшло століття, чумацтво залишилося в минулому. Ми, нащадки, можемо проникнутися життям і промислом цих сміливих людей лише з рукописів, підручників історії, легенд, оповідань, дум, пісень і робіт музейних колекцій.   

У Російському етнографічному музеї в Санкт-Петербурзі зберігаються дві неперевершені  чумацькі ікони: на сухій рибині, голова і хвіст якої вкриті позолотою, зображено Божу Матір та Ісуса Христа (мал. 2). Ці унікальні знахідки, виготовлені в 1850-х, 1870-х роках, привезені відомим  археологом, етнографом, земським і громадським діячем Іваном Зарецьким із села Демки Полтавської губернії Золотоніського повіту [1].

Нині українські художники,скульптори неодноразово звертаються до написання ікон, картин, створення скульптур із зображенням Богородиці. Зокрема, Феодосій Гуменюк – український живописець, графік, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, вражений побаченим у Російському етнографічному музеї, один із перших у творчій спільноті звернувся до написання ікони із зображенням Божої Матері на рибині. У творчому розквіті він намалював літографічну роботу «Ікона на рибі камбалі». На хресті зображено рибину, в центрі якої Богородиця тримає дитину на руках. Робота поєднує історичне минуле українського народу, вірування, обряди й традиції.Хрест – це символ віри, Божа матір – образ милосердної Захисниці подорожуючих (чумаків, козаків). Терновий вінок навколо рибини – це символ поневірянь і страждань українського народу, а букет маківок – то оберіг людської долі (мал.1)[2].

Микола Теліженко – український скульптор, графік, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Національної спілки майстрів народного мистецтва України, учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів і симпозіумів. Зокрема, 1999 року брав участь у ІІІ Всеукраїнському симпозіумі монументальної кераміки в Опішному «Поезія гончарства на майданах і в парках України», під час якого, наслідуючи попередників, створив монументальну глиняну скульптуру «Чумацька Мадонна». На сухій рибині-камбалі з двох сторін зображено Божу Матір з дитиною на руках (мал. 3). Скульптура ніби вирізана з дерева, у ній присутнє джерело національної свідомості, дух чумацтва, світ пращурів. У своїй творчості мистець оспівує козаччину, чумацтво, нинішніх захисників як борців за незалежну, вільну, заможну Україну.

Тематика з написання ікон, картин, скульптур завжди актуальна й невичерпна.

 

Віта Матвієнко,

екскурсовод ІІ категорії
Національного музею-заповідника

українського гончарства в Опішному

 

Феодосій Гуменюк. Ікона на рибі камбалі [2]

Иконы на сушеной камбале [1]

Микола Теліженко. Чумацька Мадонна. Опішне, Полтавщина. 1999. Фото Тараса Пошивайла. Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства

 

Література:

  1. КалашниковаН. Культурное наследие украинцев в собрании Российского этнографического музея  / Н. Калашникова // Консул: Россия ХХІ век. – Санкт-Петербург : НатисПринт, 2010. – № 1. – С. 61-63.
  2. Кохан Настя.Украинство Феодосия Гуменюка / Настя Кохан // День. – 2009. – №105. – 22июня.