вкл. 10 липня 2019.

Не є секретом, що Національний музей-заповідник українського гончарства на сьогодні володіє найбільшою в Європі, а то й у світі унікальною колекцією глиняних скульптур. Щороку музейний ландшафт доповнюється новими надсучасними творами високого керамічного мистецтва, які привертають увагу не лише українців, а й туристів з-за кордону. Не став винятком і цей рік.

Уперше в Україні, на базі Музею-заповідника, у рамках ХІ Тижня Національного Гончарного Здвиження в Опішному «Здвиг-2019», пройшов Міжнародний симпозіум монументальної  кераміки в Опішному «ГігантоМАНІЯ».

7 кращих мистців сучасної керамоскульптури зі світовим ім’ям зібралися в одному з найкрасивіших місць України –  неповторному й живописному куточку Полтавщини – Опішному, аби стати першими творцями Гігантської сторінки у світовій культурі.

За умовами участі, упродовж 30 днів мистці мали виготовити й встановити монументальну скульптуру не меншу 5 м висотою та не менше 1 м шириною!!!

Сміливцями-експериментаторами стали: Брок Ален (Фоксборо, США), Дануте Гарлавічене (Алітус, Литва), Інна Гуржій (Полтава, Україна), Андрій Ільїнський (Київ, Україна), Боріс Роце (Рієка, Хорватія), Олександр Сердюк (Харків, Україна), Марк Чатерлі (Вільямстон, США).

«Участь у такому симпозіумі – це виклик самому собі, – говорив на офіційному відкритті Форуму один із учасників – Марк Чатерлі (Вільямстон, США), – досі не уявляю, як буду створювати справжнісінького глиняного гіганта! Маю творчі плани, гарний настрій і величезне бажання все ж таки себе випробувати. А можливо, й втілити свою найпотаємнішу мрію. Дякую, що даєте таку можливість».

Організатори «мистецького батлу» забезпечили найкращі умови для творчого спілкування мистців різних художніх напрямків та створення високомистецьких гігантських скульптур.

Тож позаду міська метушня, щоденні клопоти й турботи… Розпочався процес творення… «Майстерні» художників розташувалися під блакитним небом на мальовничому пагорбі, звідки добре милуватися краєвидами й щоденно надихатися світанком і заходом сонця, вдивлятися в хмаринки, спостерігати за пташиними польотами й творити, творити, творити…

         Неабияк радувала атмосфера, яка панувала між мистцями симпозіуму. Незважаючи на мовні бар’єри, вони відразу знайшли спільну мову. Не дивлячись на те, що це все ж таки був конкурс, учасники всіляко допомагали один одному. Приємно було спостерігати й за творчим процесом, і за радісними й щирими емоціями, що проявлялися як під час випалювання, так і після його завершення, коли результат напруженої праці виявився вдалим.

У невеличких перервах, що з’являлися під час виготовлення робіт, мистці встигли відвідати всі структурні підрозділи Музею-заповідника в Опішному: виставкові зали Центру розвитку духовної культури, Музей мистецької родини Кричевських, Меморіальний музей-садибу гончарки Олександри Селюченко, Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів, Меморіальний музей-садибу філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

Для учасників Е-літньої академії гончарства для харизматиків, романтиків, диваків і діячів, яка паралельно проходила в рамках ХІ Тижня Національного Гончарного Здвиження, мистці провели майстер-класи роботи з глиною, де ділилися досвідом і майстерністю. Ще художники-керамісти радо спілкувалися з відвідувачами музею, гордо демонструючи свої роботи, а вечорами збиралися в дружньому колі, і кожен розповідав про свій мистецький шлях...

У такій атмосфері швидко минув календарний місяць. Настав час почути вирок компетентного Журі, яке складалося з поважних керамологів, мистецтвознавців та мистців. Хвилюючись, учасники трепетно готувалися до фінальної виставки й презентації своїх робіт.

Майже одностайно члени Журі прийняли рішення й оголосили свій результат: найвищу нагороду – Першу премію – отримав Андрій Ільїнський за скульптуру «Гончарська капличка».

«Це архітектурна споруда, – говорить автор.– Спершу йдуть чотири колони, кожна з яких присвячена чотирьом елементам: землі, воді, повітрю й вогню. Саме гончарній справі відповідають вони, бо глина – це земля, без води нічого згончарювати не вийде, на повітрі сохне робота, а вогонь останній обов’язковий етап довершеної роботи. Вивчення цих елементів завжди займало розум й інтерес учених-алхіміків середньовіччя  та східних мислителів. Тому на тему цих елементів (землі, води, повітря й вогню) зібрався цілий комплекс унікальних знань, які зацікавили й мене. Кожна з моїх колон присвячена окремому елементу й має маленьке святилище, в якому знаходиться обранець кожного елементу. Колони тримають квадратну стелю, у середину якої вписано круг – невід’ємний символ гончарства. Поверх стелі – піраміда, оформлена мозаїкою, а на самій вершині височіє шпиль оформлений кольоровими вітражами. Коли стати під вирізаний круг, то крізь вітражі можна побачити сонячні промінчики».  Так високоповажному Журі прокоментував свою роботу Андрій Ільїнський.

Другу премію отримав художник-кераміст Марк Чатерлі з міста Вільямстон (США) за скульптуру «Українська медитація»; Третю – Дануте Гарлавічене (Алітус, Литва) – «Цвях Ноя».

«Дуже швидко пролетів цілий місяць. Пережили всього – від спокою до напруженості, від розслаблення до важкої фізичної праці (особливо це стосується випалювання в горні).  Для керамістів це було справжнє випробування, адже кожен із учасників ніколи не виготовляв велетенських робіт. Як для них, так і для нас (організаторів) це було вперше. Більшість з учасників лише тут познайомилися з опішненською глиною, що також додавало страху чи невпевненості у творчому процесі. Але титанічний труд позаду. Зараз перед нами стоять неперевершені глиняні велетні, які стали безцінним надбанням музейної колекції», – розповідає Тетяна Литвиненко, куратор Міжнародного симпозіуму монументальної кераміки в Опішному «ГігантоМАНІЯ».

Кожна з цих величних робіт є гордістю не лише Національного музею-заповідника українського гончарства, а й всієї України! Пишаймося нашими новими здобутками на культурній ниві!

 

Світлана Пругло,
інформаційна служба НМЗУГ

 

 

Підписи до фото:

  1. Андрій Ільїнський. «Гончарська капличка». Опішне. 2019. Фото Юрка Пошивайла
  2. Марк Чатерлі. «Українська медитація». Опішне. 2019. Фото Юрка Пошивайла
  3. Дануте Гарлавічене. «Цвях Ноя». Опішне. 2019. Фото Юрка Пошивайла
Замовити екскурсію