Валентина Проценко (Київ). 2019 рік
Валентина Проценко (Київ). 2019 рік
ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ГРАНТОВОЇ ПРЕМІЇ ГОВОРУНІВ
2019 РІК
Валентина Проценко (Київ)
Художня спеціалізація: художниця-керамістка.
Головні напрямки творчих зацікавлень: художня кераміка, автентичний фольклорний спів.
Участь у виставках, конкурсах, пленерах і мистецьких проєктах:
2007: І Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль «Опішне–2007» (Опішне, Полтавщина; поза конкурсом)
2008: ІІ Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль «Опішне–2008» (Опішне, Полтавщина)
2009: Всеукраїнська виставка до 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя (Київ)
2011: Всеукраїнська художня Різдвяна виставка (Київ)
2012: Всеукраїнська художня Різдвяна виставка (Київ)
2016: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2017: Виставка «Свято врожаю» (Київ)
2017: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2018: Виставка «Свято врожаю» (Київ)
2018: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2018: Виставка «Створені вогнем» (Київ)
2018: Всеукраїнська виставка народного мистецтва «Кращий твір року 2018» Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Київ)
2018: Міжнародний симпозіум надпарканної скульптури (Опішне, Полтавщина)
2019: Стипендія Президента України для молодих майстрів народного мистецтва
Місця зберігання творів: Національний музей-заповідник українського гончарства, Опішнянський державний художній ліцей імені Василя Кричевського, приватні колекції України та інших країн.
Мистецький проєкт Валентини Проценко
«ПраОлень»
Концепція твору
«Із глибини віків дійшли до нас у відголосках стародавніх міфів уявлення предків про тотемного першопредка, посланця з потойбічного світу – Оленя, що уособлював у собі якості сонячного божества, символу вічного відродження та оновлення із нетрів первісного небуття.
Розгалужені роги Оленя подібні до гілок Дерева Життя – Рай-Дерева, що поєднує світ явний та світ небесний, а коренями сягає потойбіччя. На дереві сидять птахи, що заснували цей світ, пірнувши на самісіньке дно первісного моря і діставши золотий пісок, з якого зродилося небо-зорями, земля -квітами.
«Ой, як же було із прежди віка
Ой, як не було неба і землі,
А тільки було синєє море…» – оспівується в старовинній колядці з Київщини. Тож композиція втілює гармонію першотворення».
Миті творчості
ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ГРАНТОВОЇ ПРЕМІЇ ГОВОРУНІВ
2019 РІК
Валентина Проценко (Київ)
Художня спеціалізація: художниця-керамістка.
Головні напрямки творчих зацікавлень: художня кераміка, автентичний фольклорний спів.
Участь у виставках, конкурсах, пленерах і мистецьких проєктах:
2007: І Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль «Опішне–2007» (Опішне, Полтавщина; поза конкурсом)
2008: ІІ Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль «Опішне–2008» (Опішне, Полтавщина)
2009: Всеукраїнська виставка до 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя (Київ)
2011: Всеукраїнська художня Різдвяна виставка (Київ)
2012: Всеукраїнська художня Різдвяна виставка (Київ)
2016: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2017: Виставка «Свято врожаю» (Київ)
2017: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2018: Виставка «Свято врожаю» (Київ)
2018: Виставка «Сонячний Великдень» (Київ)
2018: Виставка «Створені вогнем» (Київ)
2018: Всеукраїнська виставка народного мистецтва «Кращий твір року 2018» Національної спілки майстрів народного мистецтва України (Київ)
2018: Міжнародний симпозіум надпарканної скульптури (Опішне, Полтавщина)
2019: Стипендія Президента України для молодих майстрів народного мистецтва
Місця зберігання творів: Національний музей-заповідник українського гончарства, Опішнянський державний художній ліцей імені Василя Кричевського, приватні колекції України та інших країн.
Мистецький проєкт Валентини Проценко
«ПраОлень»
Концепція твору
«Із глибини віків дійшли до нас у відголосках стародавніх міфів уявлення предків про тотемного першопредка, посланця з потойбічного світу – Оленя, що уособлював у собі якості сонячного божества, символу вічного відродження та оновлення із нетрів первісного небуття.
Розгалужені роги Оленя подібні до гілок Дерева Життя – Рай-Дерева, що поєднує світ явний та світ небесний, а коренями сягає потойбіччя. На дереві сидять птахи, що заснували цей світ, пірнувши на самісіньке дно первісного моря і діставши золотий пісок, з якого зродилося небо-зорями, земля -квітами.
«Ой, як же було із прежди віка
Ой, як не було неба і землі,
А тільки було синєє море…» – оспівується в старовинній колядці з Київщини. Тож композиція втілює гармонію першотворення».
Миті творчості