Версія сайту для планшетів в процесі розробки. Ви можете переглянути наш сайт на телефоні або комп’ютері

Декоративний посуд у колекції Меморіального музею-садиби Леоніда Сморжа

27 Липня 2019
Музей Сморжа

Декоративний посуд у колекції Меморіального музею-садиби Леоніда Сморжа

27 Липня 2019
Музей Сморжа

У колекції Леоніда Сморжа, що нині зберігається в Меморіальному музеї-садибі, близько 136 одиниць декоративної скульптури, але найбільше відвідувачів приваблюють традиційні опішненські барани, козли, бики, леви, виконані талановитими майстрами Іваном Біликом, Василем Омеляненком, Михайлом Китришем. Цей декоративно-скульптурний посуд символізує благополуччя, добру долю, багатство, сімейний достаток. До прийняття християнства такий посуд був ритуальним і використовувався в різних народних звичаях та обрядах.

«Напої, котрі виливалися з утроби скульптурного посуду, асоціювалися з кров’ю виліплених тварин, їх життєвою магічною силою, що було пережитком давніх язичницьких обрядів жертвоприношень з ритуальним поїданням тварин чи їхньої крові»[1, с. 255].

Нині це суто декоративні речі. Дивлячись на «звіриний світ» левів, баранів, козлів, ми ніби знаходимося в чарівній дитячій казці, де добрі, усміхнені, загадкові тварини поглядають на нас. І дійсно, вони прекрасні, тому що фантазія майстра не дозволяє виробам повторюватися, адже у свій гончарний шедевр митець вкладає частинку своєї душі.

У колекції Леоніда Сморжа, що нині зберігається в Меморіальному музеї-садибі, близько 136 одиниць декоративної скульптури, але найбільше відвідувачів приваблюють традиційні опішненські барани, козли, бики, леви, виконані талановитими майстрами Іваном Біликом, Василем Омеляненком, Михайлом Китришем. Цей декоративно-скульптурний посуд символізує благополуччя, добру долю, багатство, сімейний достаток. До прийняття християнства такий посуд був ритуальним і використовувався в різних народних звичаях та обрядах.

«Напої, котрі виливалися з утроби скульптурного посуду, асоціювалися з кров’ю виліплених тварин, їх життєвою магічною силою, що було пережитком давніх язичницьких обрядів жертвоприношень з ритуальним поїданням тварин чи їхньої крові»[1, с. 255].

Нині це суто декоративні речі. Дивлячись на «звіриний світ» левів, баранів, козлів, ми ніби знаходимося в чарівній дитячій казці, де добрі, усміхнені, загадкові тварини поглядають на нас. І дійсно, вони прекрасні, тому що фантазія майстра не дозволяє виробам повторюватися, адже у свій гончарний шедевр митець вкладає частинку своєї душі.