Версія сайту для планшетів в процесі розробки. Ви можете переглянути наш сайт на телефоні або комп’ютері

Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа

Леонід Опанасович Сморж народився 7 листопада 1927 року в селі Орданівка Диканського району, що в Полтавщині. Виростав у багатодітній сім‘ї. 1934 року родина поселилася в селі Міські Млини, що неподалік Опішного. Тут напередодні Великої Вітчизняної війни Леонід Сморж закінчив семирічку. Був учасником бойових дій на фронтах Другої світової війни (1943–1945); за героїзм та відвагу нагороджений багатьма бойовими медалями, орденом «Слави» ІІІ ступеня, орденом Вітчизняної війни» І ступеня, орденом «За мужність»; служив у Чорноморському й Балтійському флотах (1945–1950). Чемпіон України з гирьового спорту (1951). Закінчив з відзнакою Школу тренерів Київського інституту фізкультури і спорту (1952); факультет філософії Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1958); аспірантуру цього ж вузу (Кафедра естетики, етики і логіки) (1964). Захистив кандидатську дисертацію «Естетичний ідеал в кіномистецтві» за спеціальністю «Естетика» (1965),  докторську дисертацію «Искусство в свете ленинской теории отражения» за спеціальністю «Етика і естетика» (1986).

Працював на Кафедрі психології Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1958–1962); викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором Київського державного педагогічного інституту імені Олексія Горького (нині – Київський національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова) (1964–2003); професором Київського Міжнародного університету лінгвістики і права (1997–2008); завідувачем (2004–2006), провідним науковим співробітником (2007–2009) Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. За викладацьку роботу  нагороджений орденом «Знак пошани» (1981).

 Леонід Сморж – автор монографій «Світ десяти муз: Мистецтво і дійсність» (1973), «Орфей в эпоху звездолетов (Искусство в духовной жизни современного человека)» (1989); «Особа і суспільство (філософсько-психологічний аспект)» (2001), «Гончарівна (одержима керамікою)» (2004); навчальних посібників «Філософія» (2004), «Естетика» (2005); брошури «Естетична цінність мистецтва» (1972); близько двохсот керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках.

З 1 липня 2010 року Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа діє як один із підрозділів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Основу експозиції Музею-садиби складає найбільша в Україні приватна колекція опішненської кераміки, яка впродовж 1960-х – 1990-х років була сформована відомим українським ученим, доктором філософських наук, професором Леонідом Опанасовичем Сморжем і передана до Музею-заповідника 2009 року. Вона налічує близько 700 унікальних авторських глиняних творів відомих гончарів Опішного – Івана Білика, Михайла Китриша, Гаврила й Миколи Пошивайлів, Григорія Тягуна, Василя Омеляненка, Трохима Демченка, Олександри Селюченко, оздоблених неповторною мальовкою славетних малювальниць – Явдохи Пошивайло, Зінаїди Линник, Параски Біляк, Поліни Сиси та інших. Багато авторських творів існує лише в одному екземплярі, оскільки виготовлені на замовлення. 

Окрім кераміки, до колекції увійшло чимало українських чоловічих і жіночих сорочок, рушників і скатертин, вишитих хрестиком, гладдю, тамбурним швом й оздоблених мережкою (сорочки).

Близько 100 писанок, придбаних у різних регіонах України, вражають яскравою кольоровою гамою й багатою символікою.

 Тут можна також побачити старовинні ікони, датовані серединою ХІХ – початком ХХ століття, й живописні полотна, написані власником колекції, які є копіями картин відомих художників.

 У Меморіальному музею-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа зберігається також приватна бібліотека вченого, що становить близько 3000 книг, серед яких є й рідкісні видання.

 Особисті речі колекціонера, представлені в експозиції Музею-садиби, відображають смаки й уподобання їхнього власника. Велика кількість унікальних фотографій свідчить про захоплення Леоніда Сморжа фото- й кіномистецтвом. Він багато подорожував, зустрічався з цікавими людьми, займався науковою діяльністю.

Леонід Опанасович Сморж народився 7 листопада 1927 року в селі Орданівка Диканського району, що в Полтавщині. Виростав у багатодітній сім‘ї. 1934 року родина поселилася в селі Міські Млини, що неподалік Опішного. Тут напередодні Великої Вітчизняної війни Леонід Сморж закінчив семирічку. Був учасником бойових дій на фронтах Другої світової війни (1943–1945); за героїзм та відвагу нагороджений багатьма бойовими медалями, орденом «Слави» ІІІ ступеня, орденом Вітчизняної війни» І ступеня, орденом «За мужність»; служив у Чорноморському й Балтійському флотах (1945–1950). Чемпіон України з гирьового спорту (1951). Закінчив з відзнакою Школу тренерів Київського інституту фізкультури і спорту (1952); факультет філософії Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1958); аспірантуру цього ж вузу (Кафедра естетики, етики і логіки) (1964). Захистив кандидатську дисертацію «Естетичний ідеал в кіномистецтві» за спеціальністю «Естетика» (1965),  докторську дисертацію «Искусство в свете ленинской теории отражения» за спеціальністю «Етика і естетика» (1986).

Працював на Кафедрі психології Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1958–1962); викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором Київського державного педагогічного інституту імені Олексія Горького (нині – Київський національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова) (1964–2003); професором Київського Міжнародного університету лінгвістики і права (1997–2008); завідувачем (2004–2006), провідним науковим співробітником (2007–2009) Відділу керамології новітнього часу Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. За викладацьку роботу  нагороджений орденом «Знак пошани» (1981).

 Леонід Сморж – автор монографій «Світ десяти муз: Мистецтво і дійсність» (1973), «Орфей в эпоху звездолетов (Искусство в духовной жизни современного человека)» (1989); «Особа і суспільство (філософсько-психологічний аспект)» (2001), «Гончарівна (одержима керамікою)» (2004); навчальних посібників «Філософія» (2004), «Естетика» (2005); брошури «Естетична цінність мистецтва» (1972); близько двохсот керамологічних публікацій у періодичних виданнях і збірниках.

З 1 липня 2010 року Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа діє як один із підрозділів Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Основу експозиції Музею-садиби складає найбільша в Україні приватна колекція опішненської кераміки, яка впродовж 1960-х – 1990-х років була сформована відомим українським ученим, доктором філософських наук, професором Леонідом Опанасовичем Сморжем і передана до Музею-заповідника 2009 року. Вона налічує близько 700 унікальних авторських глиняних творів відомих гончарів Опішного – Івана Білика, Михайла Китриша, Гаврила й Миколи Пошивайлів, Григорія Тягуна, Василя Омеляненка, Трохима Демченка, Олександри Селюченко, оздоблених неповторною мальовкою славетних малювальниць – Явдохи Пошивайло, Зінаїди Линник, Параски Біляк, Поліни Сиси та інших. Багато авторських творів існує лише в одному екземплярі, оскільки виготовлені на замовлення. 

Окрім кераміки, до колекції увійшло чимало українських чоловічих і жіночих сорочок, рушників і скатертин, вишитих хрестиком, гладдю, тамбурним швом й оздоблених мережкою (сорочки).

Близько 100 писанок, придбаних у різних регіонах України, вражають яскравою кольоровою гамою й багатою символікою.

 Тут можна також побачити старовинні ікони, датовані серединою ХІХ – початком ХХ століття, й живописні полотна, написані власником колекції, які є копіями картин відомих художників.

 У Меморіальному музею-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа зберігається також приватна бібліотека вченого, що становить близько 3000 книг, серед яких є й рідкісні видання.

 Особисті речі колекціонера, представлені в експозиції Музею-садиби, відображають смаки й уподобання їхнього власника. Велика кількість унікальних фотографій свідчить про захоплення Леоніда Сморжа фото- й кіномистецтвом. Він багато подорожував, зустрічався з цікавими людьми, займався науковою діяльністю.

Всі підрозділи