Версія сайту для планшетів в процесі розробки. Ви можете переглянути наш сайт на телефоні або комп’ютері

Музейна мандрівка №3

Меморіальний музей-садиба славетної гончарки Олександри Селюченко

  • для дорослих – 50 грн;
  • для дітей шкільного віку – 25 грн;
  • для студентів/пенсіонерів – 40 грн.

Меморіальний музей-садиба всесвітньо відомої мисткині Олександри Селюченко розпочав свою діяльність на початку 1988 року. Його засновано в колишньому помешканні та творчій майстерні гончарки, що, як і весь  мистецький доробок, згідно із заповітом, було передано в дарунок українському народу в особі Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Олександра Федорівна Селюченко – геній українського гончаротворення. Усе життя, величезний талант і непохитну волю вона поклала на вівтар своєму призначенню – гончарному ремеслу. Її творчість стала одним із вершинних досягнень української культури ХХ століття. Художниця справедливо вважається продовжувачем традицій виготовлення української народної іграшки й одночасно оригінальним імпровізатором. Сходження до мистецького олімпу розпочалося 1946 року, після Всеукраїнської виставки дитячої іграшки в Києві, де вироби гончарки зайняли призове місце. Після цього вони помандрували обласними, республіканськими, міжнародними мистецькими виставками. Роботи Олександри Селюченко експонувалися в багатьох містах: Софії, Парижі, Брюсселі, Токіо, Нью-Йорку, Санкт-Петербурзі тощо. Їх неодноразово відзначали високими нагородами. Нині багато творів мисткині зберігаються в музеях і в приватних колекціях  у різних країнах. Подвижницьку працю художниці відзначено почесним званням «Заслужений майстер народної творчості УРСР». Вона була членом Спілки художників УРСР. Серед творчого доробку – безліч фігурок: розмаїті круторогі баранці, пташки з декоративними гребінцями й хвостиками-віялами, коники, левики, козлики й баранчики та багато інших тварин. Барині Олександри Селюченко – це різнохарактерні образи селянок, клопіткі господині, поважні міщанки тощо. Мисткиня брала сюжети з життя – залицяння, сватання, весілля: весільні свати, дівчата у вінках, колядники, матері-берегині. Усі вони наділені веселим характером, одягнені в традиційні костюми. Героїв майстриня здебільшого шукала в улюблених письменників-класиків, передусім у земляків – Івана Котляревського та Миколи Гоголя, які писали про рідний край. Серед її глиняного світу – образи персонажів п’єси «Наталка Полтавка», композиції на теми «Сорочинського ярмарку» та «Ночі перед Різдвом». Усе, що створювалося майстринею, було носієм її власних ідеалів, естетичних та моральних цінностей українського народу. Олександра Федорівна адресувала своє мистецтво людям.

Створення Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко стало унікальною подією в тогочасному керамологічному музеєзнавстві.  Уперше в Україні після смерті народного майстра все було збережено в недоторканому вигляді.

На передньому плані подвір’я розташовано будинок, стіну якого прикрашає пам’ятна дошка (автор Михайло Денисенко, 1999) з написом: «У цій хаті жила і творила славетна опішненська Гончарівна Олександра Селюченко». Трохи далі стоїть сарай, де зберігалися дрова, вугілля, реманент, полиці для сушіння робіт («Мій Париж», – називала господиня цю просту дощану будівлю). Ліворуч – літня грубка («кабиця»), на якій Олександра Селюченко готувала страви, а вглиб двору – горно, найбільший скарб мисткині. Оселя мисткині – це менша частина всього будинку (дві кімнати, веранда і комірчина). Нині в цих двох кімнатах Музею-садиби міститься експозиція, яка в повному обсязі розкриває найвагоміші грані глибинної, різноманітної за тематикою й жанрами творчості художниці.  Предметом гордощів фондової збірки Національного музею-заповідника українського гончарства є понад 1000 глиняних творів Олександри Селюченко, із них 250 – останні роботи майстрині. Велику мистецьку й наукову цінність має особистий архів Олександри Федорівни: листи, щоденники, спогади, фото, аркуші декоративної мальовки. Понад 500 предметів повсякденного побуту, якими користувалася майстриня, нині зберігаються в її будинку.

Могила майстрині знаходиться на центральному цвинтарі Опішного, за якою доглядають музейні працівники. З травня 2016 року на подвір’ї Музею-садиби височіє глиняна постать Великої Гончарки. Її образ втілено в монументальній роботі, у вигляді погруддя (автор Юрко Пошивайло).

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному щиро запрошує всіх небайдужих до рідної культури та до народного мистецтва ближче познайомитися з творчістю і життєвим шляхом Славетної Українки!

Раді запропонувати вам:

  • огляд постійно діючих виставок глиняної іграшки й декоративної мальовки та інтер’єру садиби;
  • ознайомлення з добіркою публікацій про Олександру Селюченко від 1970-х років до сьогодення;
  • перегляд відеофільму «Гончарівна», де можна почути голос мисткині;
  • відпочинок на подвір’ї майстрині;
  • огляд етнографічного горна.

Фотографування та відеозйомка непрофесійними фотоапаратами, мобільними телефонами, планшетами й відеокамерами безкоштовні.

Для бажаючих придбати оригінальний сувенір діє виставка-продаж літератури з проблематики українського та світового гончарства, а також широкого асортименту традиційної кераміки на будь-який смак.

Тож завітайте, щоб отримати приємні спогади про Опішне!

*Кожного останнього понеділка місяця для внутрішньо переміщених осіб вхід до музею безкоштовний за умови пред’явлення документа, що засвідчує належність до вказаної категорії громадян. Безкоштовний вхід не включає екскурсійні послуги. Вони оплачуються згідно основного тарифу кожного підрозділу.

Безкоштовний вхід до музею-заповідника за умови пред’явлення документа, що засвідчує належність до вказаної  категорії громадян:

  • Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування (п. 11 постанови КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту і матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 №226 (за наявності посвідчення, яке дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв).
  • Діти дошкільного віку (до 6 років) (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про культуру»; стаття  20  Закону України «Про охорону дитинства», (за наявності свідоцтва про народження).
  • Особи з інвалідністю І-ІІ групи (ст. 34 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, [ за наявності пенсійного посвідчення (пенсія за інвалідністю) та/або довідка МСЕК].
  • Працівники музеїв та музеїв-заповідників (ст. 28 Закону України «Про музеї і музейну справу» від 29 червня 1995 року № 249, (за наявності посвідчення працівника відповідного закладу).
  • Члени Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ІКОМОС) (положення статуту ІКОМОS) (посвідчення члена ІКОМОS).
  • Члени Міжнародної ради музеїв (ICOM) (положення статуту ІСОМ та Кодекс професійної етики ІСОМ) (за наявності посвідчення члена ІСОМ).
  • Учасники бойових дій (Україна) (за наявності посвідчення).
  • Учасники Антитерористичної операції (АТО), Операції Об’єднаних сил (ООС) (за наявності посвідчення).
  • Військові Збройних Сил України (за наявності військового квитка).
  • Члени сімей полеглих військовослужбовців (батьки, діти, дружина (чоловік) полеглого мають надати документ, що підтверджує належність до членів сім’ї полеглого військовослужбовця.

Екскурсійне обслуговування відвідувачів: для групи до 5 осіб включно – 90 грн.;
для групи від 6 до 18 осіб включно – 130 грн. Тривалість оглядової екскурсії 30-45 хв.
(великі екскурсійні групи розділяються до 15 осіб; час екскурсії збільшується залежно від кількості утворених груп)

Екскурсоводи

Індивідуальне екскурсійне обслуговування відвідувачів здійснюють:

Наталя Ібрагімова – завідувач Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка за спеціальністю «Учитель історії» (2000). Головний напрямок наукових досліджень: життєвий і творчий шлях гончарки Олександри Селюченко. Автор публікацій з проблематики керамології в періодичних виданнях і збірниках.

Віра Радченко – молодший науковий співробітник Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Головний напрямок наукових досліджень: життєвий і творчий шлях гончарки Олександри Селюченко. Автор публікацій з проблематики керамології в періодичних виданнях і збірниках.

  • Ми працюємо щоденно, без вихідних, з 8.00 до 17.00 год.
  • Тривалість  екскурсії – 30-45 хв.

Квитки можна придбати в день відвідування музею, а замовити екскурсію через форму на сайті.

  • для дорослих – 50 грн;
  • для дітей шкільного віку – 25 грн;
  • для студентів/пенсіонерів – 40 грн.

Меморіальний музей-садиба всесвітньо відомої мисткині Олександри Селюченко розпочав свою діяльність на початку 1988 року. Його засновано в колишньому помешканні та творчій майстерні гончарки, що, як і весь  мистецький доробок, згідно із заповітом, було передано в дарунок українському народу в особі Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Олександра Федорівна Селюченко – геній українського гончаротворення. Усе життя, величезний талант і непохитну волю вона поклала на вівтар своєму призначенню – гончарному ремеслу. Її творчість стала одним із вершинних досягнень української культури ХХ століття. Художниця справедливо вважається продовжувачем традицій виготовлення української народної іграшки й одночасно оригінальним імпровізатором. Сходження до мистецького олімпу розпочалося 1946 року, після Всеукраїнської виставки дитячої іграшки в Києві, де вироби гончарки зайняли призове місце. Після цього вони помандрували обласними, республіканськими, міжнародними мистецькими виставками. Роботи Олександри Селюченко експонувалися в багатьох містах: Софії, Парижі, Брюсселі, Токіо, Нью-Йорку, Санкт-Петербурзі тощо. Їх неодноразово відзначали високими нагородами. Нині багато творів мисткині зберігаються в музеях і в приватних колекціях  у різних країнах. Подвижницьку працю художниці відзначено почесним званням «Заслужений майстер народної творчості УРСР». Вона була членом Спілки художників УРСР. Серед творчого доробку – безліч фігурок: розмаїті круторогі баранці, пташки з декоративними гребінцями й хвостиками-віялами, коники, левики, козлики й баранчики та багато інших тварин. Барині Олександри Селюченко – це різнохарактерні образи селянок, клопіткі господині, поважні міщанки тощо. Мисткиня брала сюжети з життя – залицяння, сватання, весілля: весільні свати, дівчата у вінках, колядники, матері-берегині. Усі вони наділені веселим характером, одягнені в традиційні костюми. Героїв майстриня здебільшого шукала в улюблених письменників-класиків, передусім у земляків – Івана Котляревського та Миколи Гоголя, які писали про рідний край. Серед її глиняного світу – образи персонажів п’єси «Наталка Полтавка», композиції на теми «Сорочинського ярмарку» та «Ночі перед Різдвом». Усе, що створювалося майстринею, було носієм її власних ідеалів, естетичних та моральних цінностей українського народу. Олександра Федорівна адресувала своє мистецтво людям.

Створення Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко стало унікальною подією в тогочасному керамологічному музеєзнавстві.  Уперше в Україні після смерті народного майстра все було збережено в недоторканому вигляді.

На передньому плані подвір’я розташовано будинок, стіну якого прикрашає пам’ятна дошка (автор Михайло Денисенко, 1999) з написом: «У цій хаті жила і творила славетна опішненська Гончарівна Олександра Селюченко». Трохи далі стоїть сарай, де зберігалися дрова, вугілля, реманент, полиці для сушіння робіт («Мій Париж», – називала господиня цю просту дощану будівлю). Ліворуч – літня грубка («кабиця»), на якій Олександра Селюченко готувала страви, а вглиб двору – горно, найбільший скарб мисткині. Оселя мисткині – це менша частина всього будинку (дві кімнати, веранда і комірчина). Нині в цих двох кімнатах Музею-садиби міститься експозиція, яка в повному обсязі розкриває найвагоміші грані глибинної, різноманітної за тематикою й жанрами творчості художниці.  Предметом гордощів фондової збірки Національного музею-заповідника українського гончарства є понад 1000 глиняних творів Олександри Селюченко, із них 250 – останні роботи майстрині. Велику мистецьку й наукову цінність має особистий архів Олександри Федорівни: листи, щоденники, спогади, фото, аркуші декоративної мальовки. Понад 500 предметів повсякденного побуту, якими користувалася майстриня, нині зберігаються в її будинку.

Могила майстрині знаходиться на центральному цвинтарі Опішного, за якою доглядають музейні працівники. З травня 2016 року на подвір’ї Музею-садиби височіє глиняна постать Великої Гончарки. Її образ втілено в монументальній роботі, у вигляді погруддя (автор Юрко Пошивайло).

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному щиро запрошує всіх небайдужих до рідної культури та до народного мистецтва ближче познайомитися з творчістю і життєвим шляхом Славетної Українки!

  • У вартість входить

    Раді запропонувати вам:

    • огляд постійно діючих виставок глиняної іграшки й декоративної мальовки та інтер’єру садиби;
    • ознайомлення з добіркою публікацій про Олександру Селюченко від 1970-х років до сьогодення;
    • перегляд відеофільму «Гончарівна», де можна почути голос мисткині;
    • відпочинок на подвір’ї майстрині;
    • огляд етнографічного горна.

    Фотографування та відеозйомка непрофесійними фотоапаратами, мобільними телефонами, планшетами й відеокамерами безкоштовні.

    Для бажаючих придбати оригінальний сувенір діє виставка-продаж літератури з проблематики українського та світового гончарства, а також широкого асортименту традиційної кераміки на будь-який смак.

    Тож завітайте, щоб отримати приємні спогади про Опішне!

  • Пільги

    *Кожного останнього понеділка місяця для внутрішньо переміщених осіб вхід до музею безкоштовний за умови пред’явлення документа, що засвідчує належність до вказаної категорії громадян. Безкоштовний вхід не включає екскурсійні послуги. Вони оплачуються згідно основного тарифу кожного підрозділу.

    Безкоштовний вхід до музею-заповідника за умови пред’явлення документа, що засвідчує належність до вказаної  категорії громадян:

    • Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування (п. 11 постанови КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту і матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.1994 №226 (за наявності посвідчення, яке дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв).
    • Діти дошкільного віку (до 6 років) (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про культуру»; стаття  20  Закону України «Про охорону дитинства», (за наявності свідоцтва про народження).
    • Особи з інвалідністю І-ІІ групи (ст. 34 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, [ за наявності пенсійного посвідчення (пенсія за інвалідністю) та/або довідка МСЕК].
    • Працівники музеїв та музеїв-заповідників (ст. 28 Закону України «Про музеї і музейну справу» від 29 червня 1995 року № 249, (за наявності посвідчення працівника відповідного закладу).
    • Члени Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ІКОМОС) (положення статуту ІКОМОS) (посвідчення члена ІКОМОS).
    • Члени Міжнародної ради музеїв (ICOM) (положення статуту ІСОМ та Кодекс професійної етики ІСОМ) (за наявності посвідчення члена ІСОМ).
    • Учасники бойових дій (Україна) (за наявності посвідчення).
    • Учасники Антитерористичної операції (АТО), Операції Об’єднаних сил (ООС) (за наявності посвідчення).
    • Військові Збройних Сил України (за наявності військового квитка).
    • Члени сімей полеглих військовослужбовців (батьки, діти, дружина (чоловік) полеглого мають надати документ, що підтверджує належність до членів сім’ї полеглого військовослужбовця.
  • Екскурсовод

    Екскурсійне обслуговування відвідувачів: для групи до 5 осіб включно – 90 грн.;
    для групи від 6 до 18 осіб включно – 130 грн. Тривалість оглядової екскурсії 30-45 хв.
    (великі екскурсійні групи розділяються до 15 осіб; час екскурсії збільшується залежно від кількості утворених груп)

    Екскурсоводи

    Індивідуальне екскурсійне обслуговування відвідувачів здійснюють:

    Наталя Ібрагімова – завідувач Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Закінчила історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету імені Володимира Короленка за спеціальністю «Учитель історії» (2000). Головний напрямок наукових досліджень: життєвий і творчий шлях гончарки Олександри Селюченко. Автор публікацій з проблематики керамології в періодичних виданнях і збірниках.

    Віра Радченко – молодший науковий співробітник Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Головний напрямок наукових досліджень: життєвий і творчий шлях гончарки Олександри Селюченко. Автор публікацій з проблематики керамології в періодичних виданнях і збірниках.

  • Важливо
    • Ми працюємо щоденно, без вихідних, з 8.00 до 17.00 год.
    • Тривалість  екскурсії – 30-45 хв.

    Квитки можна придбати в день відвідування музею, а замовити екскурсію через форму на сайті.

Замовити екскурсію Всі екскурсії

Замовлення екскурсії

Подаруй собі цікаве дозвілля і пізнай світ українського гончарства в Опішному

    Надаю згоду на обробку та збереження персональних даних