У колекції Меморіального музею-садиби гончарки Олександри Селюченко зберігається понад 300 аркушів декоративної мальовки на папері. Більшість із них створена самою майстринею, а деякі мають її авторський підпис і дату створення. Водночас у збірці є й роботи інших авторів.

В експозиції музею – садиби можна побачити справжній скарб — декоративну мальовку Зінаїди Линник! Її стиль упізнаваний завдяки подвійним контурам, заповненим яскравими барвами. Робота виконана акварелями на папері. У центрі композиції — розкішний стилізований птах, оздоблений рослинними елементами. Навколо нього закомпоновані квіткові розетки, бутони, листочки, грона винограду та кетяги калини. А між ними — безліч дрібних деталей: накапування, яблучка, завитки.

Зінаїда Линник — одна з найвидатніших майстринь гончарної мальовки. Вона вдало передавала красу опішненського розпису не лише на папері, а й прикрашала ужитковий та декоративний гончарний посуд. Її любов до мистецтва зародилася ще в дитинстві, завдяки батькові-художнику:

**«Ото випросю в тата паперу, візьму сажі чи синьки, розведу їх на воді. А коли добуду ще й фарб. Побіжу за село й сидю на обніжку в житі. Малюю колосочки, сокирки, волошки… А помічу метелика, то і його намалюю. В нього такий колір – і я такий…

Мама хату, було, мажуть, а я комин квітами звеселяю, заклечую, а призьбу вохрою підводю… Мабуть, любов та в мені від природи, від батька. Діти завжди дивляться, що роблять їхні батьки.

У чотирнадцять років я малювала в дядька Якова Пічки, тоді до нього ще хлопчиком найнявся й Іван Архипович Білик. Інші малювали, що покаже художник, а мені дозволялось творити самій. Я сама з себе. Усі давно порозходилися, а я малюю.

Так і коли на завод прийшла. Аж буває вигонить сторож… Коли любиш свою роботу, то робиш хтозна-поки. У мене – птахи, рибки, дрібненькі квіти й листочки; кольори опішнянські – червоні, зелені, білі, жовті та чорні, ріденько вкидаю сіре чи голубе… Неначе душу вкладаю, щоб співали мої «кривульки», «хмелики», «виногради» на ясних опішнянських тарілках…»** (З книги О. М. Дмитренка «Опішня»).

Роботи майстрині надзвичайно цікаві й точно варті вашої уваги!

Завітайте до музею, щоб побачити їх на власні очі!

А чи знайомі ви з творчістю Зінаїди Линник? Діліться думками в коментарях.

Наталя Ібрагімова, завідувачка

Меморіального музею – садиби

гончарки Олександри Селюченко

Підпис до фото:

Зінаїда Линник. Декоративний розпис. Опішне, Полтавщина. 1950-ті. Фото Тараса Пошивайла