Музей малобудищанського гончарства – Етносело «Гончарія»

Музей малобудищанського гончарства («Етносело «Гончарія») функціонує з 18 червня 2021 року на правах окремого структурного підрозділу Національного музею-заповідника українського гончарства. Він знаходиться на території колись одного з найбільших гончарних осередків опішненського гончарного району – у селі Малі Будища, розташованому на північній околиці селища Опішне, й межує як із самим Опішним, так і з сусіднім селом Попівкою. 

Поява гончарів у Малих Будищах пов’язана в часі з виникненням села. Цьому сприяло вдале місцезнаходження поселення. Поблизу – в Опішному, Хижняківці та на їхніх окраїнах – знаходилися значні поклади високоякісної гончарної глини. Станом на 1893 рік, у селі налічувалося 63 гончарі, 1910 року – 76. 1926 року гончарством займалися в 73 господарствах. За цим показником, у тогочасному Опішнянському районі Малі Будища поступалися лише Опішному.

Від другої половини 1930-х і до початку 1950-х років у Малих Будищах діяла філія Опішнянської артілі інвалідів «Червоний гончар». Окрім малобудищан, там працювали й гончарі із сусіднього кутка Опішнього – «Прогоні». У ті ж роки в Малих Будищах діяла гончарня місцевого колгоспу імені «ХІ-річчя КНС» (пізніше – імені Жданова).

Зважаючи на багату історію краю та його славне минуле, виникла ідея створення в Малих Будищах Музею малобудищанського гончарства, який нині є наймолодшим з усіх структурних підрозділів  Національного музею-заповідника українського гончарства.

Експозицію Музею розміщено в типових для Малих Будищ будівлях середини ХХ, початку XX століття. Її сформовано здебільшого з пам’яток місцевого походження. Основу склали наявні у фондовій збірці Музею-заповідника гончарні вироби, предмети традиційного побуту гончарів, інструменти та пристрої, а також документальні матеріали (фото, малюнки, особисті документи тощо), які датовано другою половиною ХVІІІ століття – 1980-ми роками. 

Глиняні вироби, за формою й декором, мало чим відрізняються від подібних виробів сусіднього Опішного, адже переважна більшість гончарів, малювальниць, майстрів глиняної іграшки, мешкаючи в Малих Будищах, працювали в гончарних підприємствах Опішного – артілі (згодом – заводі) «Художній керамік» й артілі «Червоний гончар». У другій половині 1920-х – на початку 1940-х років гончарному ремеслу в Опішнянській школі майстрів художньої кераміки навчалася й молодь із цього села.

У Малих Будищах народилися й творили відомі особистості: різьбяр, заслужений майстер народної творчості України Василь Гарбуз; художник, іконописець Петро Кононенко; малювальниці Мотрона Назарчук, Зінаїда Линник, Марія Боярчук, Ганна Канівець, Марія Бондаренко. Тут жили й працювали династії гончарів: Даціньки, Громові, Капиніси, Пічки, Пошивайли, Герасименки та інші. У Музеї представлено творчий спадок славнозвісних малобудищанських гончарів, зокрема Омеляна Герасименка, Івана Герасименка, Івана Даціньки, Миколи Шулика.

Музей продовжує укомплектовуватися новими експонатами, які поповнюють його фондову колекцію, завдячуючи наполегливій систематичній роботі його співробітників. У майбутньому Музей малобудищанського гончарства стане самобутнім музейним комплексом просто неба, де експонати будуть розміщені не лише в садибах, але й у господарських будівлях, виставкових павільйонах і просто неба.