ДЕСЬ ТАМ, НА НЕБІ, ТЕЖ ПОТРІБНІ ГОНЧАРІ…
ДЕСЬ ТАМ, НА НЕБІ, ТЕЖ ПОТРІБНІ ГОНЧАРІ…
Печаль, біль, розпач стискають груди.
Сумна звістка сколихнула Гончарну столицю України.
У ніч з 28 на 29 січня 2021 року зупинилося серце
заслуженого майстра народної творчості України,
лауреата Премії імені Данила Щербаківського,
Національної премії України імені Тараса Шевченка,
члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України
та Національної спілки художників України,
члена Наглядової ради
Національного музею-заповідника українського гончарства,
найстаршого гончаря України, легенди опішненського гончарства – ВАСИЛЯ ОНУФРІЙОВИЧА ОМЕЛЯНЕНКА
(1925–2021)
Мистецтво глини й вогню стало великим захопленням усього Його життя.
Золотими літерами Він вписав своє ім’я в літопис українського гончарства.
Завжди енергійний, вируючий ідеями,
відгукувався на все живе в мистецтві й підтримував усіх,
хто потребував Його участі.
Василь Онуфрійович був справжнім другом
Національного музею-заповідника українського гончарства
з перших днів його заснування.
Жодна мистецька подія не відбувалася без Його присутності.
Василя Омеляненка завжди вистачало на все:
на любов і турботу про родину, на творчість, на організацію виставок,
на зйомки й інтерв’ю для ЗМІ, на дружбу.
Але головне те, що Він до останнього подиху
не переставав відчувати захоплення й жагу до гончарної глини,
рішучими рухами створюючи з неї навіяні Його уявою образи.
Красу, яку талановитий гончар приніс у цей світ,
ми з гордістю збережемо для майбутніх поколінь
як шану про життя і творчість
Великого Достойника Опішненської Кераміки!
У серцях керамологів і музейників Гончарної столиці України
назавжди збережеться світла й вдячна пам’ять
про славетного Маестро
Василя Омеляненка!
Щиро поділяємо горе рідних і сумуємо разом із Вами в ці скорботні дні.
Колективи
Національного музею-заповідника українського гончарства,
Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Громадська організація «Конгрес українських керамологів»
Печаль, біль, розпач стискають груди.
Сумна звістка сколихнула Гончарну столицю України.
У ніч з 28 на 29 січня 2021 року зупинилося серце
заслуженого майстра народної творчості України,
лауреата Премії імені Данила Щербаківського,
Національної премії України імені Тараса Шевченка,
члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України
та Національної спілки художників України,
члена Наглядової ради
Національного музею-заповідника українського гончарства,
найстаршого гончаря України, легенди опішненського гончарства – ВАСИЛЯ ОНУФРІЙОВИЧА ОМЕЛЯНЕНКА
(1925–2021)
Мистецтво глини й вогню стало великим захопленням усього Його життя.
Золотими літерами Він вписав своє ім’я в літопис українського гончарства.
Завжди енергійний, вируючий ідеями,
відгукувався на все живе в мистецтві й підтримував усіх,
хто потребував Його участі.
Василь Онуфрійович був справжнім другом
Національного музею-заповідника українського гончарства
з перших днів його заснування.
Жодна мистецька подія не відбувалася без Його присутності.
Василя Омеляненка завжди вистачало на все:
на любов і турботу про родину, на творчість, на організацію виставок,
на зйомки й інтерв’ю для ЗМІ, на дружбу.
Але головне те, що Він до останнього подиху
не переставав відчувати захоплення й жагу до гончарної глини,
рішучими рухами створюючи з неї навіяні Його уявою образи.
Красу, яку талановитий гончар приніс у цей світ,
ми з гордістю збережемо для майбутніх поколінь
як шану про життя і творчість
Великого Достойника Опішненської Кераміки!
У серцях керамологів і музейників Гончарної столиці України
назавжди збережеться світла й вдячна пам’ять
про славетного Маестро
Василя Омеляненка!
Щиро поділяємо горе рідних і сумуємо разом із Вами в ці скорботні дні.
Колективи
Національного музею-заповідника українського гончарства,
Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та Громадська організація «Конгрес українських керамологів»