Відомий вчений, колекціонер опішненської кераміки Леонід Сморж залишив по собі не тільки унікальне зібрання творів народного мистецтва, а й чималий масив архівних матеріалів. Серед епістолярію, який філософ за життя передав до Національного архіву українського гончарства, багато листів до друзів, серед яких опішненські гончарі та малювальниці, колег, але найбільше їх адресовано найдорожчій людині – матері. Листи, пронизані любов’ю і турботою, несуть в собі цікаву історію життя вченого, описують стосунки з близькими, демонструють повсякдення колекціонера. Пропонуємо до вашої уваги деякі з них!

«Київ 8 червня 1974.

Здраствуй мама!

Прийми мій привіт і найкращі побажання! Привіт від усіх наших. 

Днями я тобі відіслав 30 крб. і зошити для листів. Спасибі за детальний опис своїх новин. Може що в садку і почепиться. Боря і Вітя збираються на серпень в Млини. Я подивлюсь, коли можна буде вибрати кусок часу. Надіюсь вибрати хоч декілька днів. Справи мої йдуть туго. Багато клопоту і всіляких перешкод. Вадім щось мені не пише. Перед святом поздоровив і все. А мати його займається старим. Час від часу наносить «візити» якби її і не бачити, і не говорити. 

В ту суботу був у Саші, а там і Боря був. Посиділи, погомоніли. Боря хоче в Млини сам їхати, та мабуть прийдеться брати йому і «прицеп». Оце погано, що тобі вже важко полоти і возитись з козами. Правда, без діла воно ще гірше. 

Пиши, що тобі більше всього треба з одежі, чи то по господарству. По силі і змозі купимо чи в Києві чи в Млинах. Вітя звонив. Скоро на практику йому з студентами їхати. Надька мовчить. Заїзжав Мишко Ольчин, переночував і поїхав. 

Ну, що передавай привіт Панченкам і другим. Чи зарядили газ? Попроси щоб зарядили. До побачення, бувай здорова. 

Леонід» [1].

«Київ 1974

14 лютого

Здраствуй мама!

Прийми мій найкращий привіт і мої кращі побажання!

Перш за все, сповіщаю, що гроші – 35 крб. я вислав. Якщо врахувати і те, що Вітя вислав, то розрахуєшся і за прогоничі,  і трохи дірки залатаєш в бюджеті.  

Що до мене, то все у мене не змінюється. Новин менше ніж у тебе. Бо знаю дорогу з дому до інституту, і назад. Майже не розмовляю ні з ким. В крайньому разі прагну не говорити, бо треба працювати. Ну, це я дещо прибріхую, але думка все навколо того, що треба те робити, друге… У хлопців наших те ж саме. Всі потихеньку вештаються, працюють. Саша був у мене в неділю, то поговорили про те про се. Настрій у нього непоганий. У Віті також. Ну, а Борю і Надю не бачу. Вадім був подзвонив, а це мовчить. У нього свої справи, і не дуже гарні. Мати за старе, а він після армії не знає, що буде робити і де жити. Коротко кажучи, в кожного свій клопіт.

Погода у нас – зими і не було. Все слякоть. Вже набридло. Воно і настрій під погоду поганий. Правда, сьогодні сонце. 

Оце і всі мої новини. А як там у тебе? Як кози? Собака? З чоботами так тобі і не найшли. Брались Надя і Сашко, та щось не виконали. Воно все вузькі халяви. А шити щось не вийшло, дуже довго. А воно і так не швидко вийшло. 

Пиши свої новини, що нового в Млинах, як там Панченки, Олійники та інші?

Як здоров’я?

Поздоровляю тебе з святом Армії і флота, ти ж у нас тоже воїн, воюєш все життя з життям, невзгодами і взагалі ти у нас вояка. 

На цьому дозволь закінчити.

Допобачення.

З привітом

Леонід» [2, 3, 4].

«Здраствуй мама!

Прийми мій привіт і мої найкращі побажання!

Оце збираюсь в командировку ЦК в Миколаїв на дві неділі. Вирішив написати пару слів. Життя у мене так собі, як раніше. Оце після відїзду з Млинів занімаюсь чорт його знає чим, толку немає. А це ще ця дурна командировка. 

Хлопців не бачу, крім Саші, лише перезвонюємося. Вітя говорив про своє гостювання в Млинах. Щось ти там не поняла, що я тобі говорив. Я говорив, що договорюсь з своїми в Києві, що трохи нашрябати гроші на дрова, а я попрошу Гришу привезти. Але я ще його не просив, бо не було грошей. Та і зараз оце іду, а без мене ніхто цим не займеться, хіба ти напишеш Віті або Саші, хай по 5 крб. хоч скинуться. А Гришу попросить і ти зможеш, щоб послав трактора з прицепом. Хоч дров березових кубометрів 2. А вони і коляться хорошо і горять добре. І бензопилки  є в Млинах. 

 Пиши свої новини. Як там справи з топливом? Як здоров’я? 

До побачення»[5, 6, 7].

«Здрастуй мама!

Прийми мій привіт і мої найкращі побажання в житті, відпочинку, роботі, і , звичайно, доброго тобі здоров’я. 

Справи мої важкуваті. Багато працюю зараз, переробляю рукопис. Роботи ще багато і дуже. Так що десь в половині місяця приїду на недільку – дві. Вадім у відпусці з 1 серпня.  Йому скучно зі мною без товаришів, але і на старий двір йому йти не можна. Мати його ще лікується і мовчить. Вадім не скучає. Потихеньку привикає, і я також. 

Хлопців і Надю давненько не бачив. Знаю, що Боря і Надя були в тебе в гостях. З Сашком якось поздоровкались на вулиці і розбіглись кожен за своїм.

 Звонив не дуже давно Гаврило Ничипорович Пошивайло, все запрошує до себе, каже скучив. 

Вже набридло сидіти за паперами, в Києві, хочеться вже в Млини або ще кудись.

Погано, що в нас дома не вродило яблук і груш. Щось воно не роде. Треба вчасно бризкати і знімати гусінь, а воно нікому і ніколи. Оскільки я все-таки мабуть приїду, то багато писати не буду. 

До побачення в Млинах. 

Хай тобі буде гарно і легко в усьому.

Леонід.

Привіт млинянам, Панченкам, Олійникам тощо» [8, 9, 10].

*Мову оригіналу збережено, пунктуацію розставлено, згідно з нормами сучасної української мови.

Людмила Шевченко,
завідувачка Наукового відділу – Меморіальний музей-садиба
філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Підписи до сканівок

1. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 8.06.1974. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 65. Арк. 1.

2. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 15.02.1975. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 66. Арк. 1.

3. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 15.02.1975. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 66. Арк. 2.

4. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 15.02.1975. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 66. Арк. 2 зв.

5. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 18.09.75. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 67. Арк. 1.

6. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 18.09.75. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 67. Арк. 2.

7. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 18.09.75. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 67. Арк. 2 зв.

8. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 30.07.1972. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 55. Арк. 1.

9. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 30.07.1972. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 55. Арк. 2.

10. Лист Леоніда Сморжа до Анастасії Марченко від 30.07.1972. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 18. Оп. 5. Од. зб. 55. Арк. 2 зв.