Міжнародна онлайн-презентація монографії відомого македонського етнолога Нікоса Чаусідіса
Міжнародна онлайн-презентація монографії відомого македонського етнолога Нікоса Чаусідіса
1 червня 2022 року провідний науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Костянтин Рахно на запрошення македонських колег взяв участь у міжнародній онлайн-презентації монографії відомого македонського етнолога, керамолога та археомистецтвознавця, професора, доктора Нікоса Чаусідіса «ЛУРИСТАНСЬКІ ШТАНДАРТИ – ІКОНОГРАФІЯ, СЕМІОТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ».
Монографія видана Центром доісторичних досліджень у Скоп’є. Її редактором виступив македонський археолог і керамолог Гоце Наумов. Назва «Луристанські штандарти» відноситься до дуже великої та загадкової групи бронзових предметів (з явно символічним, тобто культовим характером), що датуються добою пізньої бронзи та заліза. Їх знайшли у районі Луристан, на заході Ірану, звідки в минулому столітті вони потрапили майже до всіх великих світових музеїв і приватних колекцій. У монографії Нікоса Чаусідіса робиться переконлива спроба міфологічного тлумачення цих археологічних предметів. Серед залученої наукової літератури є й стаття Костянтина Рахна «Арфа Сирдона: Балкансько-середземноморські паралелі» (2019).
Вітаємо професора Нікоса Чаусідіса та македонську науку з визначним здобутком!
1 червня 2022 року провідний науковий співробітник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Костянтин Рахно на запрошення македонських колег взяв участь у міжнародній онлайн-презентації монографії відомого македонського етнолога, керамолога та археомистецтвознавця, професора, доктора Нікоса Чаусідіса «ЛУРИСТАНСЬКІ ШТАНДАРТИ – ІКОНОГРАФІЯ, СЕМІОТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ».
Монографія видана Центром доісторичних досліджень у Скоп’є. Її редактором виступив македонський археолог і керамолог Гоце Наумов. Назва «Луристанські штандарти» відноситься до дуже великої та загадкової групи бронзових предметів (з явно символічним, тобто культовим характером), що датуються добою пізньої бронзи та заліза. Їх знайшли у районі Луристан, на заході Ірану, звідки в минулому столітті вони потрапили майже до всіх великих світових музеїв і приватних колекцій. У монографії Нікоса Чаусідіса робиться переконлива спроба міфологічного тлумачення цих археологічних предметів. Серед залученої наукової літератури є й стаття Костянтина Рахна «Арфа Сирдона: Балкансько-середземноморські паралелі» (2019).
Вітаємо професора Нікоса Чаусідіса та македонську науку з визначним здобутком!