Колективи Національного музею-заповідника українського гончарства, Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України та ГО «Конгрес українських керамлогів» щиро сумують з приводу передчасної смерті щирої, прекрасної людини, чарівної жінки – Белько Ольги Василівни.

Її серце було віддане становленню духовної історії рідного полтавського краю. І в складі творчих колективів, і на відповідальних посадах у Полтавській облдержадміністрації, зокрема в Управлінні культури, своєю сумлінною працею, життєвою мудрістю, чуйним ставленням до людей вона здобула заслужену повагу й авторитет. Ольга Василівна мала мужність брати на себе відповідальність за прийняття важливих рішень. Її патріотизм проявлявся у власній принциповості та поглядах, у постійній праці.

Свого часу Ольга Василівна неабияк підтримала розбудову Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному. Особливо визначальним було її заступництво в непростому становленні новітнього мистецького навчального закладу, що й нині відомий як Державна спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського.

Своїм лагідним, привітним словом, мудрими порадами й співпереживанням Ольга Василівна щедро заохочувала нас долати тимчасові труднощі й упевнено сягати омріяних вершин. І в радощах, і в журбі ми завжди шукали її духовного прихистку. Тому з іменем Ольги Белько ми пов’язуємо багато чільних досягнень Гончарської столиці України.

Дякуємо Долі, що мали можливість творити одну спільну справу поруч з такою людиною. 

Полтавщина  втратила серце своєї великої землячки, але вічною про неї буде Пам’ять.

Висловлюємо щирі співчуття родині покійної, поділяємо ваше горе! 

Дорога Ольго Василівно! Нехай милосердний Господь упокоїть Вашу душу у Своїх Небесних Оселях!