СВОЇМ ТАЛАНТОМ РОЗКАЗАЛА СВІТУ ПРО БІЛЬ УКРАЇНИ
СВОЇМ ТАЛАНТОМ РОЗКАЗАЛА СВІТУ ПРО БІЛЬ УКРАЇНИ
Мистецтво завжди супроводжувало важкі, переламні моменти в історії України. Твори, виготовлені в такі хвилини – особливо відверті, патріотичні, щемливі та довговічні.
Мистці – люди тонкої натури. Їхній внутрішній світ набагато чутливіше резонує з суспільними настроями та подіями. Тому вони завжди відчувають зміни гостріше за інших, і можуть сформулювати сенси реалій, коли інші тільки починають підбирати потрібні слова.
Сьогодні, українські мистці не залишаються осторонь – відтворюють воєнні події тут і зараз, показуючи світові жорстоку реальність. У той час, коли ЗСУ боронять нашу Батьківщину, українські мистці тримають броню на культурному фронті.
Одна з них – Зінаїда Близнюк – талановита керамістка, художниця Творчої майстерні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Нещодавно мисткиня повернулася з Латвії, де була учасницею Арт-резиденції Латвійського центру сучасної кераміки Latvian Centre for Contemporary Ceramics у місті Даугавпілс. Там вона представляла Україну, створивши арт-проєкт «Відважні» («BRAVE»), який присвятила незламному українському народу.
- Як потрапила до резиденції? (авт.)
- З першого дня вторгнення ворога в Україну зі словами підтримки мені активно писала давня знайома, керамістка з Риги Ініта Реймандова. Вона дізналася, що в Латвійському центрі сучасної кераміки планується Арт-резиденція і запропонувала подати свою кандидатуру для участі. Я дуже вдячна Ініті за її щире, нестримне бажання чимось мені допомогти.
- Вагалася – чи варто їхати? (авт.)
- Так, вагалася. Адже дорога не близька. По містах України йшли бойові дії. Скажу правду – було дуже страшно. Майже місяць зважувала всі за та проти й нарешті все ж таки вирішила поїхати.
- Як приймали там? (авт.)
- Директор цього Центру дуже чудова людина – Валентинс Петько. Я йому написала, що хочу в резиденцію й одразу отримала запрошення. Валентинс особисто мене зустрів з вокзалу й опікувався весь час, доки я там була.
- В яких умовах працювала? (авт.)
- Умови були чудові. Я мала майстерню, матеріали, де жити й що їсти. У майстерні я працювала сама, тому був час заглибитися в творчість і владнати свої думки.
- Нові знайомства серед мистців? (авт.)
- Так, я познайомилася з чудовими мистцями. Нові друзі огорнули мене увагою й опікою. Я думками постійно була вдома, переживала за рідних. Тому там для мне по максимуму намагалися створити теплу, домашню атмосферу, влаштовували захоплюючі мандрівки країною, старалися показати більше краси й відволікти мої думки про дім. Подорожуючи, я зустрічала на вулицях багато прикріплених українських стягів. Це дуже гріло мені серце. Так місцеві жителі показують повагу до України. За це їм велика вдячність!
- Перед поїздкою мала ескіз роботи чи все «на ходу» видумувала? (авт.)
- Я їхала вже з готовим ескізом, продуманим до дрібниць. Точно знала, що робота буде присвячена Україні та її незламному народу.
- Тепер про саму роботу. Що значить проєкт «Відважні», який складається з дев’яти ваз-посудин (торсів) та трьох скульптур (пейзажів)? (авт.)
- Я торкнулася болючої для всіх українців теми: протистояння України російській агресії. Я зобразила групу людей, відважних воїнів, непереможних військ – це мій народ. Але це не просто фігури, а посудини з усім, що наповнює їх тим, що відчуває кожен із нас зараз.
Ці постаті схожі й різні, але об’єднані спільною метою захистити своїх рідних, близьких, дім, свою землю, Батьківщину. На їхніх тілах мітки тих подій, які змінили нас назавжди, зробили сильнішими.
Їхнє тіло – це зброя! Як символ боротьби нашого внутрішнього наповнення із жорстоким світом реальності. Протистояння того прекрасного, що нас наповнює з чистим шаленим злом, що оточує нас.
Також я зобразила пейзажі, місця, фрагменти подій, щоб показати, що все це справді наша реальність, що це справді відбувається зараз цієї хвилини в моїй країні. Що війна – це не просто абстрактне щось, що ми можемо бачити на моніторі.
Усі фігури повернуто в одному напрямку. це рух уперед. Це одна ціль. Ми єдині, сильні. Весь демократичний світ із нами. З нами Перемога!
Серія робіт Зінаїди Близнюк «Відважні» нині експонується як персональна виставка керамістки в скляній галереї «4METRI» Даугавпілської фортеці. Експонуватиметься вона до 14 лютого 2023 року.
Війна – жахливий стрес, який кардинально змінює життя цілого народу. Мистці всіляко зображують її у своїх творах. Одні створюють реалістичні роботи, на яких передають усі жахи війни. Інші ж – розкривають її за допомогою незвичних невинних образів. Саме так і вчинила талановита українка Зінаїда Близнюк. Її композиція «Відважні» ще раз нагадала світу про Україну і що їй зараз дуже болить.
Перемога за нами! Все буде Україна!
Світлана Пругло,
інформаційна служба Національного музею гончарства
Фото з архіву Зінаїди Близнюк
Мистецтво завжди супроводжувало важкі, переламні моменти в історії України. Твори, виготовлені в такі хвилини – особливо відверті, патріотичні, щемливі та довговічні.
Мистці – люди тонкої натури. Їхній внутрішній світ набагато чутливіше резонує з суспільними настроями та подіями. Тому вони завжди відчувають зміни гостріше за інших, і можуть сформулювати сенси реалій, коли інші тільки починають підбирати потрібні слова.
Сьогодні, українські мистці не залишаються осторонь – відтворюють воєнні події тут і зараз, показуючи світові жорстоку реальність. У той час, коли ЗСУ боронять нашу Батьківщину, українські мистці тримають броню на культурному фронті.
Одна з них – Зінаїда Близнюк – талановита керамістка, художниця Творчої майстерні Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
Нещодавно мисткиня повернулася з Латвії, де була учасницею Арт-резиденції Латвійського центру сучасної кераміки Latvian Centre for Contemporary Ceramics у місті Даугавпілс. Там вона представляла Україну, створивши арт-проєкт «Відважні» («BRAVE»), який присвятила незламному українському народу.
- Як потрапила до резиденції? (авт.)
- З першого дня вторгнення ворога в Україну зі словами підтримки мені активно писала давня знайома, керамістка з Риги Ініта Реймандова. Вона дізналася, що в Латвійському центрі сучасної кераміки планується Арт-резиденція і запропонувала подати свою кандидатуру для участі. Я дуже вдячна Ініті за її щире, нестримне бажання чимось мені допомогти.
- Вагалася – чи варто їхати? (авт.)
- Так, вагалася. Адже дорога не близька. По містах України йшли бойові дії. Скажу правду – було дуже страшно. Майже місяць зважувала всі за та проти й нарешті все ж таки вирішила поїхати.
- Як приймали там? (авт.)
- Директор цього Центру дуже чудова людина – Валентинс Петько. Я йому написала, що хочу в резиденцію й одразу отримала запрошення. Валентинс особисто мене зустрів з вокзалу й опікувався весь час, доки я там була.
- В яких умовах працювала? (авт.)
- Умови були чудові. Я мала майстерню, матеріали, де жити й що їсти. У майстерні я працювала сама, тому був час заглибитися в творчість і владнати свої думки.
- Нові знайомства серед мистців? (авт.)
- Так, я познайомилася з чудовими мистцями. Нові друзі огорнули мене увагою й опікою. Я думками постійно була вдома, переживала за рідних. Тому там для мне по максимуму намагалися створити теплу, домашню атмосферу, влаштовували захоплюючі мандрівки країною, старалися показати більше краси й відволікти мої думки про дім. Подорожуючи, я зустрічала на вулицях багато прикріплених українських стягів. Це дуже гріло мені серце. Так місцеві жителі показують повагу до України. За це їм велика вдячність!
- Перед поїздкою мала ескіз роботи чи все «на ходу» видумувала? (авт.)
- Я їхала вже з готовим ескізом, продуманим до дрібниць. Точно знала, що робота буде присвячена Україні та її незламному народу.
- Тепер про саму роботу. Що значить проєкт «Відважні», який складається з дев’яти ваз-посудин (торсів) та трьох скульптур (пейзажів)? (авт.)
- Я торкнулася болючої для всіх українців теми: протистояння України російській агресії. Я зобразила групу людей, відважних воїнів, непереможних військ – це мій народ. Але це не просто фігури, а посудини з усім, що наповнює їх тим, що відчуває кожен із нас зараз.
Ці постаті схожі й різні, але об’єднані спільною метою захистити своїх рідних, близьких, дім, свою землю, Батьківщину. На їхніх тілах мітки тих подій, які змінили нас назавжди, зробили сильнішими.
Їхнє тіло – це зброя! Як символ боротьби нашого внутрішнього наповнення із жорстоким світом реальності. Протистояння того прекрасного, що нас наповнює з чистим шаленим злом, що оточує нас.
Також я зобразила пейзажі, місця, фрагменти подій, щоб показати, що все це справді наша реальність, що це справді відбувається зараз цієї хвилини в моїй країні. Що війна – це не просто абстрактне щось, що ми можемо бачити на моніторі.
Усі фігури повернуто в одному напрямку. це рух уперед. Це одна ціль. Ми єдині, сильні. Весь демократичний світ із нами. З нами Перемога!
Серія робіт Зінаїди Близнюк «Відважні» нині експонується як персональна виставка керамістки в скляній галереї «4METRI» Даугавпілської фортеці. Експонуватиметься вона до 14 лютого 2023 року.
Війна – жахливий стрес, який кардинально змінює життя цілого народу. Мистці всіляко зображують її у своїх творах. Одні створюють реалістичні роботи, на яких передають усі жахи війни. Інші ж – розкривають її за допомогою незвичних невинних образів. Саме так і вчинила талановита українка Зінаїда Близнюк. Її композиція «Відважні» ще раз нагадала світу про Україну і що їй зараз дуже болить.
Перемога за нами! Все буде Україна!
Світлана Пругло,
інформаційна служба Національного музею гончарства
Фото з архіву Зінаїди Близнюк