Версія сайту для планшетів в процесі розробки. Ви можете переглянути наш сайт на телефоні або комп’ютері

В ОПІШНОМУ В ОДИН ДЕНЬ ВІДКРИЛИ ШІСТЬ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОЩОК

В ОПІШНОМУ В ОДИН ДЕНЬ ВІДКРИЛИ ШІСТЬ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОЩОК

Цього літа в Опішному в рамках ІІІ Тижня Національного Гончарного Здвиження «Здвиг-2011» було відкрито СТІНУ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ, на якій розмістилися аж шість бронзових меморіальних дощок видатним постатям українського гончарства. Їх прикріплено на фасаді «Будинку Кричевського-Лебіщака» (Будівля колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, збудована 1916 року за проектом видатного архітектора Василя Кричевського в стилі українського модерну), який упродовж багатьох років був осердям гончарного життя всесвітньо відомого містечка.

Перші меморіальні дошки СТІНИ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ присвячено видатним діячам, які поклали частину свого життя на вівтар збереження і розвитку опішнянського гончарства і стали символами нашої держави. Серед них:

Василь Кричевський (1873-1952) – видатний український архітектор, живописець, графік, творець українського архітектурного стилю, один із засновників Української академії мистецтв, автор українського герба, автор проекту будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1914-1916), який упродовж 1902-1916 року неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями, залучав їх до оздоблення спроектованих ним будинків в українському архітектурному стилі й сформував найбільшу на початку ХХ століття приватну колекцію опішнянської кераміки.

Єлизавета Трипільська (1881-1958) – перша в Україні жінка-скульптор, яка започаткувала національний характер української скульптури; уродженка Опішного.

Сергій Васильківський (1854-1917) – видатний український живописець, автор численних живописних полотен із пейзажами й хатами Опішного, який упродовж 1900-1916 років неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями.

Опанас Сластьон (1855-1933) – видатний український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець й етнограф, один із півзасновників українського архітектурного стилю, який неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями; мав псевдоніми «Опішнянський гончар», «Гончар».

Юрко Лебіщак (1873-1927) – видатний український технолог-кераміст, завідувач Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912-1921).

Остап Ночовник (1853-1913) – видатний український гончар, творець барокової глиняної скульптури; уродженець Міських Млинів.

Працювали над створенням меморіальних дощок провідні скульптори України: народний художник України, заслужений діяч мистецтв України Василь Ярич; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, професор Іван Самотос; народний художник України, професор Микола Білик; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Володимир Одрехівський; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України Юлій Синькевич.

Участь у офіційній частині відкриття СТІНИ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ взяли відомі художники, скульптори, народні майстри, гончарі, науковці, гості селища та представники влади. Почесним гостем цієї урочистої події став онук славетного мистця Василя Кричевського – Василь Лінде-Кричевський та правнук Василь (Бунвіль, США) – «Мені дуже приємно, що в такому маленькому містечку так велично вшановують пам’ять мого діда. Від імені нашої родини, всі хто причетний до цієї визначної події прийміть щирі слова вдячності. Можливо, для когось відкриття меморіальних дощок не є чимось важливим, але я глибоко переконаний, що це має велике значення для виховання молодого покоління, для усвідомлення ним, що майбутнє залежить від пам’яті про минуле», – мовив Василь Лінде-Кричевський (старший).

Він зробив цінний подарунок Національному архіву українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному передав на постійне зберігання творчий доробок родини Кричевських (орнаменти, ескізи, фото, листи, листівки, цінні документи). «Я знаю, що ці матеріали у музеї гончарства знайдуть достойне місце. А експозицію, яку планують зробити працівники архіву, за участю цих матеріалів зможуть побачити усі небайдужі до мистецтва й України люди. Тому реліквії нашої родини я не просто передав до музею, а поділився ними з народом», – говорить Василь Лінде-Кричевський.

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному планує й надалі ширити СТІНУ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ. На ній з’являтимуться нові меморіальні дошки постатям українського гончарства, щоб їх імена знали і вшановували наші нащадки.

Цього літа в Опішному в рамках ІІІ Тижня Національного Гончарного Здвиження «Здвиг-2011» було відкрито СТІНУ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ, на якій розмістилися аж шість бронзових меморіальних дощок видатним постатям українського гончарства. Їх прикріплено на фасаді «Будинку Кричевського-Лебіщака» (Будівля колишнього Опішнянського гончарного показового пункту Полтавського губернського земства, збудована 1916 року за проектом видатного архітектора Василя Кричевського в стилі українського модерну), який упродовж багатьох років був осердям гончарного життя всесвітньо відомого містечка.

Перші меморіальні дошки СТІНИ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ присвячено видатним діячам, які поклали частину свого життя на вівтар збереження і розвитку опішнянського гончарства і стали символами нашої держави. Серед них:

Василь Кричевський (1873-1952) – видатний український архітектор, живописець, графік, творець українського архітектурного стилю, один із засновників Української академії мистецтв, автор українського герба, автор проекту будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1914-1916), який упродовж 1902-1916 року неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями, залучав їх до оздоблення спроектованих ним будинків в українському архітектурному стилі й сформував найбільшу на початку ХХ століття приватну колекцію опішнянської кераміки.

Єлизавета Трипільська (1881-1958) – перша в Україні жінка-скульптор, яка започаткувала національний характер української скульптури; уродженка Опішного.

Сергій Васильківський (1854-1917) – видатний український живописець, автор численних живописних полотен із пейзажами й хатами Опішного, який упродовж 1900-1916 років неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями.

Опанас Сластьон (1855-1933) – видатний український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець й етнограф, один із півзасновників українського архітектурного стилю, який неодноразово бував у Опішному, де спілкувався з місцевими гончарями; мав псевдоніми «Опішнянський гончар», «Гончар».

Юрко Лебіщак (1873-1927) – видатний український технолог-кераміст, завідувач Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства (1912-1921).

Остап Ночовник (1853-1913) – видатний український гончар, творець барокової глиняної скульптури; уродженець Міських Млинів.

Працювали над створенням меморіальних дощок провідні скульптори України: народний художник України, заслужений діяч мистецтв України Василь Ярич; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, професор Іван Самотос; народний художник України, професор Микола Білик; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор Володимир Одрехівський; народний художник України, заслужений діяч мистецтв України Юлій Синькевич.

Участь у офіційній частині відкриття СТІНИ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ взяли відомі художники, скульптори, народні майстри, гончарі, науковці, гості селища та представники влади. Почесним гостем цієї урочистої події став онук славетного мистця Василя Кричевського – Василь Лінде-Кричевський та правнук Василь (Бунвіль, США) – «Мені дуже приємно, що в такому маленькому містечку так велично вшановують пам’ять мого діда. Від імені нашої родини, всі хто причетний до цієї визначної події прийміть щирі слова вдячності. Можливо, для когось відкриття меморіальних дощок не є чимось важливим, але я глибоко переконаний, що це має велике значення для виховання молодого покоління, для усвідомлення ним, що майбутнє залежить від пам’яті про минуле», – мовив Василь Лінде-Кричевський (старший).

Він зробив цінний подарунок Національному архіву українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному передав на постійне зберігання творчий доробок родини Кричевських (орнаменти, ескізи, фото, листи, листівки, цінні документи). «Я знаю, що ці матеріали у музеї гончарства знайдуть достойне місце. А експозицію, яку планують зробити працівники архіву, за участю цих матеріалів зможуть побачити усі небайдужі до мистецтва й України люди. Тому реліквії нашої родини я не просто передав до музею, а поділився ними з народом», – говорить Василь Лінде-Кричевський.

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному планує й надалі ширити СТІНУ ГОНЧАРНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ. На ній з’являтимуться нові меморіальні дошки постатям українського гончарства, щоб їх імена знали і вшановували наші нащадки.