Вишиванки в колекції Леоніда Сморжа
Вишиванки в колекції Леоніда Сморжа
Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створювати справжню красу з полотна та ниток. Тож закономірно, що вишиванка стала невід’ємною частиною віковічної історії. Вона – втілення генетичного коду українців.
Із початком російської агресії в Україні вишиванка перетворилася на символ, який об’єднав українців. Вона стала сучасною зброєю проти ворога і символом української нескореності й прагнення свободи. Тож носити вишиту сорочку необхідно усвідомлено, адже її значення є глибинним.
Як поціновувач народного мистецтва філософ Леонід Сморж колекціонував вишиванки.
Екскурсанти Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа помітили, що на більшості світлин учений у вишитій сорочці. Саме у вишиванці він з’являвся до студентів на лекції, на святкові заходи, а місцеві мешканці досі пам’ятають, як у такому вбранні ходив мальовничим селом. Починаючи з 1950-х років українські вишиванки стали невід’ємною частиною повсякденного одягу Леоніда Опанасовича. Часто буваючи у відрядженнях чи подорожуючи Україною, Леонід Сморж купував, замовляв ті вишиванки, які йому найбільше сподобалися. Учений-філософ мав 24 сорочки з різних регіонів України, найбільше – з Полтавщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Харківщини. Здебільшого це сорочки 1970-х років.
Також колекціонував і жіночі сорочки. Більшість із них вишито червоними та чорними нитками на сірому домотканому полотні ручної роботи. Серед них є сорочка, вишита тільки чорними нитками. У такій ходила вдова. Дівчата та молодиці одягали вишиванку з червоно-чорними візерунками. У колекції є й решетилівська сорочка, вишита білим по білому. Кожен елемент на вишиванці має конкретне значення, а символізм елементів має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.
Леонід Опанасович вірив, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добро, щасливу долю й міцне здоров’я.
Віра Радченко,
молодша наукова співробітниця Наукового відділу
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера
опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Підписи до фото:
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Україна. 1970-ті – 1980-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Західна Україна. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Косів, Івано-Франківщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина (?). I чверть ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла
Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створювати справжню красу з полотна та ниток. Тож закономірно, що вишиванка стала невід’ємною частиною віковічної історії. Вона – втілення генетичного коду українців.
Із початком російської агресії в Україні вишиванка перетворилася на символ, який об’єднав українців. Вона стала сучасною зброєю проти ворога і символом української нескореності й прагнення свободи. Тож носити вишиту сорочку необхідно усвідомлено, адже її значення є глибинним.
Як поціновувач народного мистецтва філософ Леонід Сморж колекціонував вишиванки.
Екскурсанти Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа помітили, що на більшості світлин учений у вишитій сорочці. Саме у вишиванці він з’являвся до студентів на лекції, на святкові заходи, а місцеві мешканці досі пам’ятають, як у такому вбранні ходив мальовничим селом. Починаючи з 1950-х років українські вишиванки стали невід’ємною частиною повсякденного одягу Леоніда Опанасовича. Часто буваючи у відрядженнях чи подорожуючи Україною, Леонід Сморж купував, замовляв ті вишиванки, які йому найбільше сподобалися. Учений-філософ мав 24 сорочки з різних регіонів України, найбільше – з Полтавщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Харківщини. Здебільшого це сорочки 1970-х років.
Також колекціонував і жіночі сорочки. Більшість із них вишито червоними та чорними нитками на сірому домотканому полотні ручної роботи. Серед них є сорочка, вишита тільки чорними нитками. У такій ходила вдова. Дівчата та молодиці одягали вишиванку з червоно-чорними візерунками. У колекції є й решетилівська сорочка, вишита білим по білому. Кожен елемент на вишиванці має конкретне значення, а символізм елементів має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.
Леонід Опанасович вірив, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добро, щасливу долю й міцне здоров’я.
Віра Радченко,
молодша наукова співробітниця Наукового відділу
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера
опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному
Підписи до фото:
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Україна. 1970-ті – 1980-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Західна Україна. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Косів, Івано-Франківщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
- Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина (?). I чверть ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла