Версія сайту для планшетів в процесі розробки. Ви можете переглянути наш сайт на телефоні або комп’ютері

Вишиванки в колекції Леоніда Сморжа

Вишиванки в колекції Леоніда Сморжа

30 Січня 2025
Музей Л.Сморжа

Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створювати справжню красу з полотна та ниток. Тож закономірно, що вишиванка стала невід’ємною частиною віковічної історії. Вона – втілення генетичного коду українців.

Із початком російської агресії в Україні вишиванка перетворилася на символ, який об’єднав українців. Вона стала сучасною зброєю проти ворога і символом української нескореності й прагнення свободи. Тож носити вишиту сорочку необхідно усвідомлено, адже її значення є глибинним. 

Як поціновувач народного мистецтва філософ Леонід Сморж колекціонував вишиванки.

Екскурсанти Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа помітили, що на більшості світлин учений у вишитій сорочці. Саме у вишиванці він з’являвся до студентів на лекції, на святкові заходи, а місцеві мешканці досі пам’ятають, як у такому вбранні ходив мальовничим селом. Починаючи з 1950-х років українські вишиванки стали невід’ємною частиною повсякденного одягу Леоніда Опанасовича. Часто буваючи у відрядженнях чи подорожуючи Україною, Леонід Сморж купував, замовляв ті вишиванки, які йому найбільше сподобалися. Учений-філософ мав 24 сорочки з різних регіонів України, найбільше – з Полтавщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Харківщини. Здебільшого це сорочки 1970-х років.

Також колекціонував і жіночі сорочки. Більшість із них вишито червоними та чорними нитками на сірому домотканому полотні ручної роботи. Серед них є сорочка, вишита тільки чорними нитками. У такій ходила вдова. Дівчата та молодиці одягали вишиванку з червоно-чорними візерунками. У колекції є й решетилівська сорочка, вишита білим по білому. Кожен елемент на вишиванці має конкретне значення, а символізм елементів має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.

Леонід Опанасович вірив, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добро, щасливу долю й міцне здоров’я. 

Віра Радченко,
молодша наукова співробітниця Наукового відділу 
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера 
опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України 
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

Підписи до фото:

  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Україна. 1970-ті – 1980-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Західна Україна. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Косів, Івано-Франківщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина (?). I чверть ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла

Історія національного вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створювати справжню красу з полотна та ниток. Тож закономірно, що вишиванка стала невід’ємною частиною віковічної історії. Вона – втілення генетичного коду українців.

Із початком російської агресії в Україні вишиванка перетворилася на символ, який об’єднав українців. Вона стала сучасною зброєю проти ворога і символом української нескореності й прагнення свободи. Тож носити вишиту сорочку необхідно усвідомлено, адже її значення є глибинним. 

Як поціновувач народного мистецтва філософ Леонід Сморж колекціонував вишиванки.

Екскурсанти Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа помітили, що на більшості світлин учений у вишитій сорочці. Саме у вишиванці він з’являвся до студентів на лекції, на святкові заходи, а місцеві мешканці досі пам’ятають, як у такому вбранні ходив мальовничим селом. Починаючи з 1950-х років українські вишиванки стали невід’ємною частиною повсякденного одягу Леоніда Опанасовича. Часто буваючи у відрядженнях чи подорожуючи Україною, Леонід Сморж купував, замовляв ті вишиванки, які йому найбільше сподобалися. Учений-філософ мав 24 сорочки з різних регіонів України, найбільше – з Полтавщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Харківщини. Здебільшого це сорочки 1970-х років.

Також колекціонував і жіночі сорочки. Більшість із них вишито червоними та чорними нитками на сірому домотканому полотні ручної роботи. Серед них є сорочка, вишита тільки чорними нитками. У такій ходила вдова. Дівчата та молодиці одягали вишиванку з червоно-чорними візерунками. У колекції є й решетилівська сорочка, вишита білим по білому. Кожен елемент на вишиванці має конкретне значення, а символізм елементів має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.

Леонід Опанасович вірив, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добро, щасливу долю й міцне здоров’я. 

Віра Радченко,
молодша наукова співробітниця Наукового відділу 
Меморіального музею-садиби філософа й колекціонера 
опішненської кераміки Леоніда Сморжа
Центру збереження гончарної спадщини України 
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному

Підписи до фото:

  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Україна. 1970-ті – 1980-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Західна Україна. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка чоловіча. Косів, Івано-Франківщина. 1970-ті. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина. I половина XX століття. Фото Тараса Пошивайла
  • Автор невідомий. Сорочка жіноча. Полтавщина (?). I чверть ХХ століття. Фото Тараса Пошивайла