З теплом про Степана Андрусіва
З теплом про Степана Андрусіва
Нині вже складно уявити подвір’я Музею гончарства порожнім. За враженням, краса його колекції монументальної садово-паркової глиняної скульптури – незмінна й була такою завжди. Здається, що ця експозиція просто неба тут так само природньо «проростає» із землі й щороку поповнюється новими експонатами, як ростуть і квітнуть дерева…
Усе ж історія започаткування такої унікальної колекції глиняної скульптури сягає далекого 1997 року, коли Музей-заповідник уперше провів симпозіум гончарства – Всеукраїнський симпозіум монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України». Ця подія стала першим подібним досвідом творчого спілкування українських мистців кераміки. Відтоді ідея проведення симпозіуму збирала в Опішному все більше коло творців і поціновувачів, а згодом такі творчі змагання трансформувалися в інші мистецькі проекти. Тож від часу перших симпозіумів Музей гончарства має за честь представляти у своєму фондовому надбанні монументальні твори видатних художників-керамістів України та світу – учасників мистецьких подій різних років. Але найголовніше, що Опішне крізь роки трепетно береже дружнє тепло, що зародилося в й обдалося вогнем горна у далекому минулому спільних починань…
Серед таких давніх щирих друзів Музею гончарства – львівський художник-кераміст, член Національної спілки художників України Степан Андрусів. Свого часу він став учасником ІІІ Всеукраїнського симпозіуму монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1999), а також І Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2000» (2000). Натхнення мистця знайшло втілення у чудових монументальних композиціях – «Проштрикнуте небо. Ті, що завжди будуть поруч» та «Подорож до Тухлі». За роки експонування ці твори стали візитівками Галереї, адже подарували безліч незабутніх вражень та фотоспогадів відвідувачам Музею гончарства. Водночас унікальність саме цих робіт в тому, що вони є чи не єдиними за своїм монументальним розміром у доробку мистця. Його творчі ідеї отримують вияв переважно в глиняних панно, а також у невеликих, камерних декоративних творах. Один і таких – панно «Гра в бісер» – художник-кераміст представив на ПЕРШІЙ Національній виставці-конкурсі художньої кераміки «КерамПІК у Опішному» (2009).
Степан Андрусів – мистець філософського міркування над сьогоденням людини. Його роздуми знаходять лаконічне, проте виразно символічне, промовисте вираження в творах кераміки. Впізнаваним стиль автора роблять оригінальні поєднання улюблених образотворчих прийомів – виразних графічних ліній і пластичного рельєфу, стриманих кольорових і фактурних варіацій, силуетної сюжетності, символічності деталей і незаповненої площини як простору для глядацьких медитацій.
Його мистецький шлях невіддільний від викладацького, й ось уже майже 40 років він нуртує в стінах Львівської національної академії мистецтв. Творчому становленню за наставництвом Степана Андрусіва завдячує численна генерація молодих мистців. Нині, його слідами, до участі в мистецьких проектах Опішного долучаються вже покоління його учнів.
4 січня 2023 року Степан Андрусів зустрів 65-ліття. З цієї нагоди Національний музей-заповідник українського гончарства сердечно зичить шанованому ювіляру міцного здоров’я, життєвих гараздів, повсякчасного сповнення духу до творчих починань і щедрих вдячних ужинків викладацької праці! Нехай майбутнє подарує нам теплі зустрічі й спільні мистецькі проекти під мирним українським небом!
Жанна Невкрита,
інформаційна служба Національного музею-заповідника
українського гончарства в Опішному
Нині вже складно уявити подвір’я Музею гончарства порожнім. За враженням, краса його колекції монументальної садово-паркової глиняної скульптури – незмінна й була такою завжди. Здається, що ця експозиція просто неба тут так само природньо «проростає» із землі й щороку поповнюється новими експонатами, як ростуть і квітнуть дерева…
Усе ж історія започаткування такої унікальної колекції глиняної скульптури сягає далекого 1997 року, коли Музей-заповідник уперше провів симпозіум гончарства – Всеукраїнський симпозіум монументальної керамічної скульптури «Поезія гончарства на майданах і в парках України». Ця подія стала першим подібним досвідом творчого спілкування українських мистців кераміки. Відтоді ідея проведення симпозіуму збирала в Опішному все більше коло творців і поціновувачів, а згодом такі творчі змагання трансформувалися в інші мистецькі проекти. Тож від часу перших симпозіумів Музей гончарства має за честь представляти у своєму фондовому надбанні монументальні твори видатних художників-керамістів України та світу – учасників мистецьких подій різних років. Але найголовніше, що Опішне крізь роки трепетно береже дружнє тепло, що зародилося в й обдалося вогнем горна у далекому минулому спільних починань…
Серед таких давніх щирих друзів Музею гончарства – львівський художник-кераміст, член Національної спілки художників України Степан Андрусів. Свого часу він став учасником ІІІ Всеукраїнського симпозіуму монументальної кераміки «Поезія гончарства на майданах і в парках України» (1999), а також І Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2000» (2000). Натхнення мистця знайшло втілення у чудових монументальних композиціях – «Проштрикнуте небо. Ті, що завжди будуть поруч» та «Подорож до Тухлі». За роки експонування ці твори стали візитівками Галереї, адже подарували безліч незабутніх вражень та фотоспогадів відвідувачам Музею гончарства. Водночас унікальність саме цих робіт в тому, що вони є чи не єдиними за своїм монументальним розміром у доробку мистця. Його творчі ідеї отримують вияв переважно в глиняних панно, а також у невеликих, камерних декоративних творах. Один і таких – панно «Гра в бісер» – художник-кераміст представив на ПЕРШІЙ Національній виставці-конкурсі художньої кераміки «КерамПІК у Опішному» (2009).
Степан Андрусів – мистець філософського міркування над сьогоденням людини. Його роздуми знаходять лаконічне, проте виразно символічне, промовисте вираження в творах кераміки. Впізнаваним стиль автора роблять оригінальні поєднання улюблених образотворчих прийомів – виразних графічних ліній і пластичного рельєфу, стриманих кольорових і фактурних варіацій, силуетної сюжетності, символічності деталей і незаповненої площини як простору для глядацьких медитацій.
Його мистецький шлях невіддільний від викладацького, й ось уже майже 40 років він нуртує в стінах Львівської національної академії мистецтв. Творчому становленню за наставництвом Степана Андрусіва завдячує численна генерація молодих мистців. Нині, його слідами, до участі в мистецьких проектах Опішного долучаються вже покоління його учнів.
4 січня 2023 року Степан Андрусів зустрів 65-ліття. З цієї нагоди Національний музей-заповідник українського гончарства сердечно зичить шанованому ювіляру міцного здоров’я, життєвих гараздів, повсякчасного сповнення духу до творчих починань і щедрих вдячних ужинків викладацької праці! Нехай майбутнє подарує нам теплі зустрічі й спільні мистецькі проекти під мирним українським небом!
Жанна Невкрита,
інформаційна служба Національного музею-заповідника
українського гончарства в Опішному